ДахаБраха / Рецепт Хмелева project
Що буде, якщо зіставити звукоряди двох етносів – українського (ДахаБраха) та білоруського (PortMone), етно-хаос та ембіент, загнати їх у селище Хмелева та полишити там на два тижні? Виявляється, буде цілий проект – «Хмелеваproject», презентація якого відбулася 22 лютого у Києві. За словами самих гуртів, роботою над альбомом це назвати не можна, скоріше –укріплення і до того вже дружніх стосунків.
Для ДахиБрахи цей виступ був особливо важливим, адже київська публіка для них рідна. Рідна публіка не підвела – зал був заповнений під зав’язку. Не дивлячись на чітко регламентоване розміщення – гурти на сцені, глядачі в залі, фотографи – попід сценою на підлозі, невимушена атмосфера квартирника була присутня впродовж всього вечора. Окрім спілкування, іноді навіть з інструментами («Що, розстроїлись? Не засмучуйтесь»- Марко Галаневичдо віолончелі та гітари), артисти ловили абсолютний кайф один від одного на сцені. PortMoneмружиться від голосів ДахиБрахи, ті підтанцьовують у їх ритмах. Зал – слухає із заплющеними очима та відкритими настіж свідомостями, дехто медитує під пильними поглядами охоронців. Усі спіймали одну хвилю на своїх маленьких внутрішніх радіоприймачах і принишкли, прислуховуючись.
Рецепт «Хмелева project»
Взяти гурт PortMone, який до цього з піснями не стикався в принципі, додати пронизливі, всеохоплюючі голоси від ДахиБрахи. Серцебиття усіх можливих видів барабанів, переливи перкусії, гнітючий бас та відчайдушні гармошки з акордеонами. Додати вереск птахів, плескіт води та шуми весняного неба, дзвіночки у тремтячих руках та віолончель, наче приборканий Ніною Гаренецькою звір. Якнайбільше прянощів колориту від привнесених культур. Добре перемішати щемкий ліризм та драйв, що своїми вібраціями проникає тобі під шкіру.
Поставити на вогонь власного сприйняття. Пити повільно, великими ковтками, розтягуючи задоволення.
Дарина Тітова
Фото - Тарас Лазер