Юрій Андрухович / Нас запроторюють до концтабору. І з цим не можемо погодитись

Прикарпатський письменник та громадський діяч Юрій Андрухович прокоментував Rzeczpospolita події,що відбуваються у країні.

«Rz»: Чи бачите якийсь позитивний сценарій подій в Україні?

Юрій Андрухович: На жаль, жодного позитивного сценарію. Видається цілком очевидним, що мета Януковича – вже не можу говорити президента – фізичне знищення усіх протестуючих. Він навіть не допускає будь- яких контактів поміж протестантами і міліціонерами. Кожна їхня спроба домовитися завершується втручанням найвищого керівництва.

Хіба вже пролита кров не розбудить Януковича, не схилить до компромісу?

Він вже давно не спить у своєму намірі, аби все втопити в крові.

Отже, Ви не сподіваєтесь змін в його політиці щодо протестуючих?

«Сподіватися» – не найкраще слово. Це один з найбільших політичних злочинців нашого часу. І його вже нічого не стримає.

«Політичний злочинець» – це дуже різкі слова. Однак, чи не думаєте, що Віктор Янукович має велику підтримку?

Думаю, щоє на жаль, так. Зрештою свіжі соціологічні опитування свідчать, що 20 відсотків українців воліли б жити за диктатури.

А хіба ті криваві події не змінюють ставлення суспільства щодо Януковича?

Найближчі дні покажуть. Частина людей повинна протверезіти, і подивитися на все по-іншому. Думаю, перважна більшість буде проти нього. Але не відомо, що з цією країною станеться за кілька дів. Чи буде можливий якийсь початок порозуміння…

Чи Ви вірите у порозуміння?

Надія існує завжди. Перепрошую, якщо відповідаю хаотично.

Ви зараз в Києві. Чи спостерігали події на вулиці Грушевського, де доходить до боротьби і вночі застрелено кілька протестувальників?

Я не був там вночі, бо не готовий до такої боротьби,відповідно не екіпірований. Навіть немаю шолому. Зрештою, люди, які там збираються, це зовсім не екстремісти. Вони там обороняють свої права. Тут, до речі, вже немає мови про жодну Європу. Йдеться про те, що нас запроторюють до концтабору. І з цим не можемо погодитись.

Чи там створюється Україна Ваших мрій?

Україна моїх мрій - це не місце в якому протягом кількох годин вбито чотирьох протестантів. Та твориться опір, все відбувається стрибкоподібно, без жодного керування. Це подвиг простих людей, які з голими руками стоять проти озброєних і натренованих міліціонерів. 

Чи знали Ви Сергія Нігояна, першу жертву? Збереглося багато його фото з акцій протесту? 

Особисто не знав. Це була дуже молода людина. Але він брав участь в тому самому культурному проекті, до якого був запрошений і я. Проект полягав в тому, що люди з різних куточків України читали свої улюблені вірші Тараса Шевченка у зв’язку з 200 –сот річчям від дня його народження. Театральний режисер, який це придумав, записав студента, журналіста, письменника, робітника, кожен читає вірша. Після смерті Нігояна виявилося, що і він один з віршів читав, бо брав участь у цьому проекті. З’явилася інформація, що готувався стати актором. Він постійно вдосконалювався…

Якою повинна бути реакція Заходу? 

Повинна відреагувати Рада Безпеки ООН, необхідним є введення оонівських миротворчх сил. 

Але без згоди Януковича це, мабуть, неможливо? 

Не знаю, як це функціонує, але на мою думку нічого іншого вже не допоможе. 

А санкції? 

Санкції створили б багато проблем для Януковича і його людей, але це для них не така смертельна загроза, як відмова від влади. Санкції потрібні, але вони вже не врятують ситуацію. Це тереба було робити раніше.

БЛІЦ.INFO