Сергій Притула / Притула і Вар'яти. Автентика українського гумору
Сергій Притула - відомий український шоумен, актор, продюсер і волонтер. Він - людина з активною життєвою позицією, тому все, за що береться - цікаво і знаходить відгук у тисяч наших співвітчизників.
Сьогодні разом з шоу Вар'яти він відзначає 5-річчя, на честь якого проходить тур містами України та Європи.
Про те, чим живуть сьогодні Вар'яти, про український гумор, волонтерство та багато іншого ми говоримо з Сергієм Притулою.
Хто вони, сьогоднішні Вар'яти?
Станом на сьогоднішній день – це колектив, загартований виступами на малих та великих сценах, кількісно в два рази менший з тих пір, як розпочали спільну працю на ниві гумору п’ять років тому, але в той же час з втричі якіснішим контентом своїх концертів. 4 актори, гітарист, звукорежисер, адміністратор і Ваш покірний слуга в якості конферансьє. Колектив чітко ділиться на «млинівських» і «тернопільських». Гітарист і два актори – це колишні гравці команди КВН «Бомба» (Млинів), ще 2 актори, «звукач» і я – колишні гравці команди «Тернопільська Особлива» (Тернопіль).
Поняття “Вар'ят” - з галицького діалекту, означає божевільний, той, що з'їхав з глузду. Ніхто з учасників шоу Вар'яти не створює такого враження. Ви для себе як пояснюєте це поняття?
Десь приблизно так, як Ви і написали, тільки з однією маленькою поправкою. Все це вживати з приставкою «в хорошому сенсі цього слова». Адже коли люди роблять якісь хороші вчинки, наприклад парубок лізе у вікно до дівчини на третій поверх по простирадлах, то про нього теж кажуть, що він несповна розуму. Але ж, чорт забирай, як це милоJ. Ми дійсно «бісогонимо» на сцені. Але, зважаючи на те, що після концерту люди виходять із залу щасливими та усміхненими, то наше божевілля треба сприймати виключно крізь призму позитиву!
Українська Вікіпедія дає ще одне пояснення вар'ята як чоловічий статевий орган. А “вмочити вар'ята” – “здійснити статевий акт”. Напевно ви читали Вікіпедію)) При цьому ви декларуєте, що нижче пояса прагнете не жартувати. То може варто почати жартувати про це? Чи ви не хочете перетворюватися в “гламурних подонків” і втратити аудиторію батьків з дітьми?
На щастя, з такими подробицями трактування поняття «вар’ят» ми не були знайомі. У нашій творчості вистачає гумору «з перцем», проте, навіть коли ми бачимо, що такого жарту не уникнути, ми завжди намагаємось робити це якось тонко, не «бити в лоб». Хоча, звісно ж, якщо дуже захотіти і поставити перед собою таке завдання, то з нашої програми можна сумарно висмикнути «з контексту» з десяток жартів і виставити нас «пошляками». Проте, навіть така кількість на 120хв програми – це не є щось катастрофічне. А в «гламурних подонків» нам перетворитись не грозить. Бо, по-перше, ми самі такими не є. А по-друге, у нас дійсно трохи інша цільова аудиторія.
Ясна річ, що вас порівнюють з Comedy Club - не так багато стендап-шоу на пострадянському просторі. Але ти ж знаєш, що ви - різні. У чому відмінності?
Чисто по структурі виступу – то майже ніякої. Ну, хіба, що у нас немає блоку «стьобу над зірками» (і це логічно, бо у нас телеверсії немаєJ, а навіть коли й буде, то все одно цього не будемо робити, бо є чим замінити, про це далі). І, на відміну від ведучих Камеді, у мене все-таки більш розширені повноваження. Я не просто виходжу оголошувати той чи інший дует чи музичний номер. У мене конферанс. З двогодинної програми я «тягну» на своїх текстах десь до півгодини.
А по контенту… робимо акцент на відсутність мату, побутовий гумор і україномовність. Тут немає якогось бажання бути «в тренді» (останнім часом у нас всі дуже стали патріотамиJ), як не як ми вже 5 років працюємо. А до того і «Бомба» були чемпіонами Вищої Української Ліги КВН, граючи українською. І ми, «Тернопільська Особлива», ще 15 років тому були першою україномовною командою КВН в АМІКу. Тож ми просто намагаємось показати якомога ширшим масам людей, що сучасний гумор може звучати українською і що він конкурентоздатний! Бо в уяві мільйонів людей, україномовний гумор – це коли виходить пузатий дядько у вишиванці і читає гуморески Глазового. Ні, це звичайно класика жанру, але ми працюємо у сучасному руслі. Зрештою, в часи існування «Бійцівського Клубу» (проект 95-го кварталу), учасники «Вар’яти-шоу» виграли стільки «боїв», що мені навіть важко порахувати. «Рвали» і публіку, і журі. Так що ми вже бачили, що наш гумор може бити різного калібру маститих гумористів. Будемо тримати марку!
За яким принципом відбираються учасники (резиденти) в шоу? Чи знайомі були хлопці до цього? Як формувалися образи і дуети? І чи всі вийшли з кавеену?
Принцип тільки один – це має бути самопишучий актор. У нас немає такої фінансової спроможності, щоб наймати якусь авторську групу. Тому кожного місяця хлопці самостійно пишуть нову програму. Зрештою, мені так навіть більше подобається, бо рідко коли знайдеш автора, який напише «під тебе». Нажаль, останнім часом наші ряди тільки ріділи, а не поповнювались. Багато хороших акторів пішли своїми стежками. Хтось відколовся ще на початках, коли зрозуміли, що в тому шоу треба пахати не так, як у КВНі, де можна написати одну програму на 3 гри і потім 4 роки їздити з нею по різних лігах, а кожного місяця треба давати купу жартів, номерів, пісень. Хтось пішов у власні проекти, хтось на державну службу, яка на той момент була більш поплатніша, ніж робота у «вар’ятах», когось довелось звільнити.
Залишились ті, хто хоче працювати і отримувати від цього задоволення не відволікаючись на якісь внутрішні конфлікти, бачить перспективу цього проекту і, зрештою, знає один одного давно. «Млинівські» знайомі ще зі школи, «тернопільські» - ще років 15 тому познайомились у КВН. Спочатку грали один проти одного, потім створили свою команду. Той самий «звукач» ще у 2002-му році працював під моїм керівництвом у Тернопільській Академії Народного Господарства, коли я очолював там Центр молодіжних ініціатив.
Напевно були якісь цікаві або курйозні випадки за 5 років. Розкажи про них.
Та купа різного траплялась. Гітарист якось проспав зупинку у місті, де ми гастролювали на Волині. Прокинувся в Карпатах. Добирався на перекладних. А кожен концерт має свою структуру. Доводилось по ходу виступу кілька разів переміщати його вихід на сцену, бо то «я вже в місті», «я вже поряд», «я вже заходжу». В результаті закривали ним концерт.
Років три тому у Львові вирішили зробити 2 концерти діаметрально протилежних по контенту: 8-го березня для жінок і 9-го для чоловіків. Ну і рекламу зарядили у цьому контексті. 8-го все як треба, кожній красуні на вході квіточку, зі сцени – подаруночки, жарти для жінок і про жінок. Красота і мі-мі-мі. А 9-го числа, мужчини, які прийшли в клуб на наш виступ проходили в зал тільки після того, як хостес в костюмах стюардеси, медсестри та суворої вчительки заливали їм у рота 100 грам горілки, давали закусити огірочком, тексти зі сцени були максимально нестерпні для жіночого вушка, а сам виступ закінчився синхронним танцем «приват» у виконанні стриптизерок одного тамтешнього профільного клубу (так-так, ми експериментували, шукали себе, бували і такі виступиJ))). І все було б добре, якби не одне «але». Акцент у рекламі, що 9-го концерт для мужчин, спровокував жіночу аудиторію, і їх у залі було в три рази більше, ніж чоловіків. А ті мужчини, які були, прийшли, в більшості, зі своїми «половинками». То спочатку «вигрібали» наші хостес, потім був «холодний душ» в залі (жіноцтво не сприймало відверте глузування над собою), а коли стриптизерки пішли в зал на «приват», добропорядні галицькі господині хапали своїх чоловіків за волосся і відвертали голови від того сороміцтва. Це був перший раз у «вар’ятах», коли після концерту було соромно виходити в зал.
Але то все було давно і неправдаJ. За останні 2,5 роки відбулось переорієнтування наших виступів з нічних клубів на концертні зали, сцени драмтеатрів. Це зовсім інша атмосфера, зовсім інша публіка і, як наслідок, зовсім інший гумор і його подача.
Вар'яти брали участь в “Бійцівському клубі”, де постійно вигравали. На твою думку, це була чесна перемога?
Я навіть більше скажу, дуже часто хлопці не вигравали або ділили перемогу навпіл, бо інакше б інші учасники перестали їздити на зйомкиJ. Ну уявіть, приїжджають звідкись там з Росії якісь чемпіони-напівчемпіони КВН, а тут виходять наші пацани і просто розмазують їх по стінці… потім в телеверсії робиться «чік-чік» (монтажJ) і вже ніби й дійсно і ті і ті заслуговуютьJ! Так що де-де, а в «Бійцівському» у нас причин вважати, що організатори давали «фору» немає.
І взагалі, чому в Україні так туго з гумором українською?
Бо він застиг у 80-х. Бо ніхто ніколи не ставив такої задачі. Бо «Смєхопанорама» і «Аншлаг». Бо «не соберете хорошие доли по телеку». Бо «это будет неинтересно нашему зрителю на Юге и Востоке». Цих «бо» я можу ще сотню назвати…
На твоєму рахунку декілька ТВ-проектів. Чому у нас гумористичні шоу не витримують більш ніж 1-2 сезону? Чого взагалі не вистачає українському гумору?
О, та тут можна трактат писати! Насамперед є велика проблема неспівпадіння смаків топ-менеджерів каналів і, власне, виробників гумористичного контенту. Я неодноразово споглядав картину, як проект, розписаний хлопцями, які щось та й тямлять в гуморі, пройшовши сито затверджень креативними продюсерами, програмними директорами, гендиректорами і т.д., перетворювався на «унылое говно». А потім всі сідають і дивуються: як це так?! І задумка хороша, і люди в кадрі толкові, і зйомка чудова, а на виході «фуфло». А ви поставте комбайнера керувати науково-дослідним інститутом, подивлюсь, що з того вийде.
Є тотальна недовіра у топів до виробників. Зрештою, багато хто з цих найнятих менеджерів думає, що якщо якісь ідеї та проекти не будуть ними відкориговані, то їхні ж роботодавці запідозрять їх у некомпетенції. От і «ріжуть» і «правлять», як подуріли.
Ще одна проблема – це переоцінка власних можливостей. Ми такі круті квнщики, давайте щось знімемо! Давайте! Беруть і знімають скетчі за мотивами своїх мініатюр, які ставили у КВН! В результаті – «пшик»! А чого? А того, що КВН – то одне, а скетчі – це зовсім інше. Давайте ще «частушки» екранізуємо, чого ні?
Мені от, наприклад, дуже подобаються хлопці з «Мамахохотала». Вони зараз знімають концерти для НЛО. Хлопці – великі молодці, бо дуже вчасно зрозуміли, що з КВНу треба валити і займатись тим бізнесом, де будуть платити тобі, а не ти. Але коли дивлюсь ті концерти, то гризу нігті. Бо на один хороший номер є два не дуже хороших. Хлопці – всі дуже молоді, вчорашні студенти. Життєвого досвіду за спиною не так багато і, варто було б трохи «наростити м’яса», а вже після того вмикати саморедактор і знімати, вибираючи тільки найкраще. А так, є невелика поспішність. Мої «вар’яти» ще з першого року мені руки викручують, давай щось знімати. Та не питання, але давайте назбираємо таку пачку матеріалу, щоб видати хоча б 2 сезони «беста», а потім вже по авторитету і «вторічка» буде заходити. Але все одно великі молодці. Досвід з часом прийде, жарти стануть цікавими і дорослішій аудиторії. І НЛО молодці, що дали шанс молодим. Це зараз – величезна рідкість.
А взагалі, найбільша проблема – це гроші. Канали не готові платити стільки, скільки хочуть гумористи. А гумористи не хочуть працювати за копійки, бо краще на вихідних 2 весілля провести і буде стільки грошей, скільки за зйомки в 5-ти програмахJ))). Це, звісно ж, неправильно! І з боку каналів, і з боку гумористів.
Як ви проводите час на гастролях? Це більше приїхали-оселилися-виступили-поїхали або гуляєте по місту, спілкуєтеся з людьми, дивитеся пам'ятки? І чи з'являються в цих містах друзі?
Як коли. Раз на раз не припадає. Зазвичай від приїзду у місто до виступу є 4-5 годин. За той час дуже не походиш і не подивишся, бо є ще репетиція, саунд-чек, організаційні нюанси, перекусити треба, таке… а після концерту тим більше. Закінчили, наприклад, о 21.00 концерт. Поки декорації склали, поки автографи роздали, поки в готель речі закинули, вже 22.30. Ну і куди йти і що дивитись, якщо в тому райцентрі тільки центральна вулиця освітлюєтьсяJ?? Само-собою, що як були в Празі, то склали графік таким чином, що сьогодні приїхали, виступили, ввечері прогулялись по місту. Наступного дня цілий день по екскурсіях, ввечері виїхали до України. По Кам’янцю трохи погуляли, є що подивитись. А так, в більшості міст ми вже були неодноразово,тож дійсно час витрачаємо на підготовку і спілкування з друзями, які там живуть. А такі є практично у кожному місті на карті гастролів.
Які цілі ставиш ти як керівник шоу? Розпочинаючи співпрацю з Вар'ятами, для тебе це був комерційний проект чи більш для душі? На що ти чекаєш від шоу у найближчі 5 років?
Перших три роки існування шоу – це було дійсно більше для душі. Оплески – це наркотик. Я приймав свою дозу кілька разів на місяць, хлопці мали стабільний заробіток, люди – україномовний гумор. Проте попит почав значно перевищувати пропозицію і нам довелось якось реагувати на ці запити від глядачів. Трохи добрати адміністративних працівників, поставити роботу на більш професійний рівень в контексті роботи концертного директора, оформити юридичну особу і т.д.
Зараз ми маємо коротко- та середньотривалі перспективи і плани. Серед яких: вихід на регулярні концерти на Лівобережжі та Півдні, гастролі по Європі, бо, як показав концерт у Празі, наші люди там дуже спраглі до подібної розваги. Також, нарешті, накльовується тур по Північній Америці. Ну і звісно ж, телеверсія шоу. Робота в цьому напрямку ведеться.
Ви позиціонуєте себе як шоу без політики і матюків. Але ми всі зараз живемо в часи великих змін, зокрема і політичних, де без лайливих слів практично не прожити. Як вдається балансувати на межі, щоб не скотитися у політику і матюки?
Ну, про політику у нас є кому жартувати. Після «Кварталу» - це вже «витоптане поле»J)). Нам більше цікава побутова тематика. Хоча, за дві години концерту у нас може бути 2-3 жарти про політику. А з матюками… ну, по-перше, це шлях найменшого опору, а ми легких шляхів не шукаємоJ. Матюк – це пастка. Один раз дасиш слабинку і все, далі буде дуже важко заставити мізки працювати в напрямку пошуку заміни, або іншого формулювання. Це те ж саме, як займатись у спортзалі і жерти стероїди. Ніби і м*язи є, і рельєф, але це не твоя заслугаJ. Ми у Львові десь впродовж року робили закриті концерти без цензури. Це не були «Вар’яти-шоу», проект мав іншу назву, хоч і робився руками і головами «вар’ятів». Шоу ми прикрили, хоч і воно було комерційно вигідним. Хлопці після того дуже важко писали «нормальний» матеріал. Плюс, частина аудиторії почала сприймати нас не по продукту-оригіналу (ВШ), а по його матюкливій похідній. Прибрали. Зайве.
Чому вашим постійним майданчиком став Львів, а не, наприклад, Київ?
Більшість учасників жила у Львові і Тернополі. Так було усім зручніше. Плюс на момент, коли ми починали, Андрій Молочний робив спробу відновити роботу ComedyClub у Києві, зробивши RealComedy. Конкурувати з тою структурою я не мав ні грошей ні бажання. Через рік Real Comedy загнувся, а у нас вже були регулярні аншлаги у Львові. Міняти ситуацію я вже не хотів. Та і тоді ще не було таких «м’язів», щоб «брати Київ». У цьому я пересвідчився навіть минулого року, коли ми виступили у одному з клубів Києва. Я помилився у відборі матеріалу і певних акцентах по концерту, плюс усі хвилювалися. З першого разу столицю не «взяли». Роботу над помилками провели, сподіваюсь, 18 травня у Жовтневому все вдасться. Дуже сподіваюсь. Бо це буде сигналом для інших міст – варто йти!
Ви зараз вирушите на схід України, яку не балували своїми виступами. Чи збираєтеся коригувати гумор для східних областей? Можливо, робити його трохи жорсткішим, якось адаптувати програму?
Певне коригування звісно ж буде, але для тамтешнього глядача непомітнеJ. По-перше, ми міняємо кількість виходів дуетів: «тернопільські», які зазвичай закривають 2 блоки, будуть робити це 1 раз, «млинівські» - навпаки замість одного робитимуть два виходи. Пов’язано це з тим, що у «млинівських» мова у меншій мірі пересипана діалектизмами та іншими словами, більш зрозумілими «західнякам». А зважаючи на те, що наш Владзьо у шоу читає монолог і виходить на блок новин зі мною, то ще два блоки мініатюр за його участі для глядача можуть стати переборомJ. Треба, щоб люди звикли до образу, до манери, потім ввімкну цього «вар’ята» на повну котушку! А по матеріалах – то не думаю, що можуть бути якісь суттєві відмінності. Ну, може менше будемо про попів жартуватиJ.
Тур до 5-річчя ви почали у Чехії. Ти казав, що можливі гастролі по Канаді та США. Як приймають вас наші колишні співвітчизники? І чи розуміють вони усі жарти?
Я дуже переживав про це... не був впевнений, що наш гумор буде цікавий людям, які живуть у Чехії по 15-20-30 років. Думав, що то буде більш смішно і доступно останнім хвилям заробітчан. Слава Богу, що помилився. Люди дуже круто все сприймали. Був дійсно чудовий концерт. Ми його ще не закінчили, а організатор прийшов і запропонував вибрати дату в жовтні. Думаю, цей факт говорить сам за себе. І тут, знову ж таки, я переконався, що ми працюємо в правильному напрямку. Стосунки між чоловіком і дружиною, зятем і тещею, колегами по роботі, вчителькою і учнем – нетлінні. А жарти про політику… ну, є в нас пісня про Януковича. І який сенс її зараз співати, якщо про того мудака треба просто забути аж до того часу, коли він не постане перед судом. Юля – збитий льотчик, Симоненко – помножений на «0» і т.д. і т.п. Політик сьогодні є, завтра – нема. А стосунки – вічні!
В одному інтерв'ю ти казав, що на зорі вашого існування на концерт до вас прийшло лише 12 осіб. Що в такому випадку повинен робити артист?
Що хоче, те хай робить! Ми – пахали! «Закрили» тоді в Ужгороді десь 1год40хв. Влетіли в 1000$. Але це виключно мої проблеми, як управлінця. 12 чоловік придбали квитки. Вони прийшли отримати свою порцію задоволення незважаючи на те, скільки всього куплено квитків. Чому я маю перепаскудити людям свято, якщо мені не вистачило мозгів заманити глядача на свій концерт?
Я ніколи не відміняю концерти. Виняток – якщо ми не є прямими організаторами. Якщо людина бачить, що вкладено багато грошей у промо, а продажі не йдуть, то організатор може подзвонити і сказати, чуваки, мені легше відмінити концерт і влетіти на кілька тисяч за рекламу, ніж зробити концерт і влетіти ще й на оренду залу/світло/звук/трансфер/готель/гонорар/харчування. Тут я вже нічого не можу зробити. То людські гроші.
Ти - волонтер, активно допомагаєш нашим хлопцям на Донбасі. Гроші від шоу Вар'яти - вагомий внесок у засоби, що ти збираєш. Це одностайне рішення Вар'ятiв або твоя особиста ініціатива?
Я не дуже люблю бавитись у демократію в межах нашого окремо взятого колективу. Хлопці так чи інакше отримували свою зарплату. Все решта йшло на АТО. Так, впродовж року долар стрибнув в 3 рази, а зарплата залишилась незмінною, але ми не одні такі. Щоправда, ця ініціатива зараз трохи «вилізла боком». Я не інвестував минулого року в шоу ні копійки. Зараз доводиться робити це по кількох напрямках великими сумами і то з власної кишені. І це неправильно. За власний кошт я придбав бус, щоб не їздити трьома транспортними засобами на гастролі, повністю його обладнав, щоб він був комфортний для колективу, який не буде вилазити з нього 2 місяці. Зроблені нові декорації. Шиється новий концертний одяг. Якби минулого року щось відкладалось, зараз було б легше. Але нічого. ПрорвемосьJ. На АТО і далі віддаємо. Не все, звісно ж, бо треба ті всі вище перелічені «діри» поперекривати. Плюс в липні всі будуть відправлені у відпустку, після туру треба, щоб трохи голова вистигла, треба трохи «жиру відложити».
Нещодавно у себе на сторінці у ФБ ти казав, що зараз практично не збираються гроші для фронту. Багато хто з волонтерів про це також говорять. На твою думку, проблема в тому, що нібито перемир'я або що у людей вже просто немає грошей? Або є якась втома від подій і всі хочуть просто жити?
І одне, і друге, і третє… Грошей в людей катма. Голови забиті новими тарифами на комуналку і субсидіями. Ніхто не розуміє, в які то все цифри в результаті вилізе. Ну і плюс, люди дійсно хочуть вірити, що там є перемир’я. І масмедіа цей міф підтримують, регулярно повідомляючи, що жертв немає, є поранені. А треба криком кричати, що люди добрі, поки там менше працює важка артилерія, давайте піднаймемо і забезпечимо хлопців усiм небхідним, бо як та потороч знову полізе, щоб були готові.
Ну і плюс, даруйте за цинічність, буду говорити вже як медійник. Багатьом вся ця тема вже «приїлася». Відеосюжети з фронту чи фотозвіти волонтерів про те, що з’їздили, завезли, ось вам привіт від бійців… людей це проймає з кожним днем все менше і менше. Людина, нажаль, по суті своїй є черствою істотою.Треба шукати нових шляхів, щоб виводити людей зі стану анабіозу.
Найкраще – це брати за руку і заводити в палату, де лежать хлопці, у яких на чотирьох чоловік 6 рук і 5 ніг.
А головне, це пора вже Державі виконувати свої обов’язки по забезпеченню Армії. Люди ще трохи потягнуть. А потім може бути біда, бо і люди не матимуть змоги допомагати і держава за рік не навчилась. А тоді виникнуть інші запитання до державних мужів, про які я зараз говорити не хочу. Всьому свій час.
Найближчі концерти шоу "Вар'яти":
14.05 – (Львівська обл) Миколаїв
15.05 – (Львівська обл) Новий Розділ
18.05 – Київ
19.05 – Черкаси
20.05 – Кіровоград
21.05 – Запоріжжя
22.05 – Комсомольськ
23.05 – Харків
24.05 – Умань
25.05 – Біла Церква
26.05 – Житомир
27.05 – Вінниця
28.05 – Тернопіль
29.05 – Львів (Пікасо)
30.05 – Львів (Пікасо)
31.05 – Івано-Франківськ
1.06 – Луцьк
4.06 - Коломия
5.06 - Долина
6.06 - Бурштин
7.06 - Рогатин
10.06 - Славута
11.06 - Нетішин
12.06 - Ужгород
13.06 - Виноградів
14.06 - Калуш
17.06 - Староконстянтинів
18.06 - Шепетівка
19.06 - Волочиськ
20.06 - Дубно
21.06 - Чортків
Більше інформації про шоу:
http://vk.com/varyaty
www.youtube.com/varyaty
https://www.facebook.com/varyaty
Автор: Анна Бешкенадзе