Гурт мандрівних дяків Вертеп / Походження різдвяних колядок та щедрівок. КОНКУРС колядок

Різдво – одне з найулюбленіших світлих християнських свят, якого діти завжди чекають з особливим нетерпінням. Різні народи зустрічають цей день за своїми традиціями та обрядами. Між іншим, чимало українських звичаїв, до яких ми звикли, насправді мають фольклорне походження і мало чим пов’язані з подіями, які відбувалися у Вифлеємі.

Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що цього дня Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і його зображення носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.

Згодом із появою християнської релігії обряд колядування було приурочено до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні.  Щойно на небі з'являється перша зоря — розпочинається Свята вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа.

Щедрівки, які ми нерідко чуємо у різдвяні дні, а саме, на свято Василя, сягають дохристиянських часів. У них переважає хліборобська та родинно-побутова тематика. Давні слов’яни пов’язували свій календарний рік з працею на землі, тому починався він навесні, адже саме тоді люди виходили у поле на роботи. Взяти хоча б, всім відомий «Щедрик». Тому у старовинних колядках та щедрівках багато побажань хорошого врожаю та щедрого року. Також в давніх колядках часто трапляються родинно-побутові мотиви – величання господаря, його родини, побажання сімейного добробуту, статків, навіть вдалого шлюбу.

Звичайно, у православних храмах виконують інші колядки – церковні. Церковні колядки – це прославні різдвяні піснеспіви, дуже радісні й піднесені, в яких йдеться про біблійні події народження Христа у Вифлиємському вертепі, поклоніння волхвів, з'явлення ангела пастухам, заздрість царя Ірода, а також величання Пречистої Діви Марії.

Багато існує пісень та театралізованих постановок різдвяних вертепів. Багато молоді долучається і в наші дні до репетицій вертепів – розучують колядки, грають традиційні та сучасні ролі, готують костюми та декорації. Завжди цікаво чути та пізнавати якісь нові варіанти колядок та щедрівок. Наприклад дніпровський гурт Вертеп зняв відео своєї репетиції колядки «Рай розвився», де участь приймають і маленький Ангелик, і Пастушки, і Коза (ще однин персонаж новорічно-різдвяних постановок):

Також гурт ВЕРТЕП оголосив КОНКУРС КОЛЯДОК!

«Запрошуємо співавторів нашого нового альбому "Різдво.Зимові пісні".

Надсилайте цікаві та маловідомі колядки,щедрівки,віншувалки на адресу artvertep@gmail.com. Форма подання – знята на відео, запис аудіо або наспівана на диктофон пісня, текст до якої додається, надрукований в вордівському файлі. Обов’язково має бути зазначений регіон, в якому ця колядка/щедрівка виконується.
Найцікавіші твори будуть виконані гуртом ВЕРТЕП та увійдуть до нового офіційного альбому гурту із подяками людям, що надіслали твір.

Окремо запрошуємо дітей, начитати на телефон або інший аудіо-пристрій короткі (до 1 хв) віршовані зимові колядування-віншування. Найцікавіші з них увійдуть до офіційного диску гурту Вертеп озвучені голосами Ваших дітлахів."

Підписуйтесь на офіційний відео-канал гурту Вертеп: Youtube.com/Artvertep
та слідкуйте за оновленнями!

Будьте в курсі сучасних культурно-мистецьких подій в Україні!