Максим Паленко / СЕРПНЕВІ НІЧНІ ПІСНІ

Бринить ночами над селом
Мільярдострунна кобза літа.
Серпневих зорь плакучі віти додолу ніяк нахилить.
А сік у струнах аж кипить.
І я стою та все дивлюся
Мо хтось залізе і потрусе, шоб хоч гниленької вхопить.

Бринить в житах стебло серпа.
Сюрчком крізь трави проростає.
Крізь вії зоряні вплітає свій погляд в степ очей моїх.
І молоком з чумацьких рік
Бур`янам спраглим губи мочить.
Над тихим хихотінням ночі бринить мільярдострунний сміх!

Вийду,вийду в чорне поле,
Гострить травам коси!
Запинати тії коси у густії роси!
Та на ниві на небесній жита ворушити!
Птахам нічним на крилечка вітру накосити!
А як піде ніч серпнева в небо зорі жати,
Лягти собі серед степу в люльку міркувати!

-Пане Вітре, дай спочити !Вже поперек ломить!
А він їм-по ребрах! Аж зашелестіло!

Бринить ночами над селом…..

Новоолександрівка.1997