Євген Чесанов / Збірка «Вічна Дуля» (2006 рік)
Вічна ДуляВолає дуля з каземату
Нам дух нескорений являє
Крізь віки сивий голос лине
І правду горду промовляє
Лик дулі всміхнений суворо
Гурт пальців — лицар із синами
Шикується до бою ладно
І нас на подвиг закликає.
Ся дуля — заплід наших дум
Се — древня й кучерява сила
І не бере її могила
І не відомий дулі сум.
Абетка серця
Ми — не раби,
Раби — не ми,
Не ми — раби німії!
Не ми — немиті наймити, байдужі і чужі!
І наші — землі, думи, мрії!
Смерть підарасам
Трупом слабих гомосеків
Славу сильних гомосеків -
Пошановуйте, пани.
Пошануйте та складайте
Гадів до могили.
Хай наллються пишні груди
Україні милій!
Нехай рясно уквітчає
Рід наш лоно вільне,
Нехай діти виростають
Мудрі, добрі й сильні!
Нехай вітер чад розвіє
Вгорі й на долині!
Смерть поганим гомосекам!
Слава Україні!
Ой, дівчата
Хоч у лісі, хоч у полі
Хороші дівчата голі
Добрі з сиром пироги
Ой, ви чули:
Коли з братом на узліссі
Загорлали добру пісню
Хай лиш прийдуть вороги
Знищить гадів до ноги
Як поборетесь із братом
На галявині завзято
Не товчите квіти клято
Щоб любили вас дівчата
Бо ж у лісі та й у полі
Хороші дівчата голі
Негодящим
Homo homini lupus est -
Ваші шиї вантажить
Сей залізний хрест.
Вам печінку не довба
Колхідський птах.
Крах Люциперу личить,
Та вам личить — страх.
Хай жуки в огороді
Та на серці гаразд -
Ваші душі бентежить
Лиш «IN GOD WE THRAST» -
Ситий Франклін
Зеленим сурлом заступає
Чистий обрій, що славою предків вам сяє.
В ваших гузнах — банани,
В ваших думах — футбол.
Ой, не той тепер Миргород,
Не та річка Хорол…
Пастораль
Танок жита полум’яний
Переконливіш реклами,
Доторк вітру на траві
Мовить більше за
Плиск води й окунь смугастий
Цікавіше за блокбастер,
Луг приємніш запашний,
Ніж бестселер замашний!
Ой ті стогони в порнусі -
Глянь на груди у Катрусі!
Чім
Йди до гузна іміджмейкер,
Лучче слухать гомін шкреків!
Ой, в Монако водограй -
Веселіш вербовий гай!
Хай бере
Чарівніш в заплаві рясся!
Ті ж бюджету мільярди -
Випий з ручаю води!
Кубик Баунті — до сраки,
Ось рудих погризти б раків!
Вже жувачки ті не в торч,
Добре — під горілку борщ!
Шопінг — це не наше кредо.
Наш світогляд — Степ і Небо,
Тут — свобода в голові,
Тут — звучать пісні нові!
Нащадкам
Одного разу я почув від яничара вислів:
проїбала мене солов’їна моя батьківщина.
І спало мені на думку грішним ділом таке:
політічеськоє уйобіще іщет політічеського убежища.
Ви ростіть, онуки, швидше,
Помиляйтеся
Бо Вкраїна в нас одна,
Та
…Колись мигтіли нам стожари,
Ми виглядали НЛО,
Лунали Падло і Брехло,
Аж на ТіВі гули фанфари.
А на базарі яничари
Нам продавали за доляри
Жувачки, пестициди і фуфло.
Та ж нам долярів бракувало,
Ми подалися в наймити,
Й де геноцид гузна лизнув недбало,
Там доконали справу
Особисто "Я" і «Ти»:
Полишили самих дітей
Аби понюхували клей,
Та от до книжки не привчили -
І повиростали дебіли.
Хоча, англійську розуміють,
Шанують літери, взнають,
Нехай з помилками, та вміють
Писати на стіні FAKC YU!
Ой, що накрали, те просрали,
А що проспали, те не взнали
Те, що продули, геть забули,
Та й над Парижем загули!
Свій огород занапастили,
Ще й за кордоном нагилили,
У носі длубали щосили
Ми,
Тож виростайте, діти, швидше,
Вже вибачайте за поспіх.
Лиш помиляйтеся
Успадкувавши батьків гріх.
Й не проїбе вас Батьківщина,
Не прозозулять солов’ї.
Я вірю, ще в нас буде УКРАЇНА,
Якщо не проїбете особисто ви її!
Нема худа без добра…
Чи то чаєчка на хвилі
Білі крила поскладала,
Чи то діва ясноока
«Олвейз» річкою пускала…
Чи то окунь вовком ходе,
Аж бринять водою кола,
Чи прийшла до нас назавжди
Пляшка
Чи то кремінь на світанку
Виблиска на ясних луках,
Чи то легінь, Сонцю вдячний,
Кинув чипсів шкаралупу…
Чи то линуть в ірій птиці,
Чи тужливі, чи невтомні,
Чи хуртелить падолистя
Відряснівшії кондоми…
Та з весною ходить літо,
Розкидає гумовиння -
Й менше плодять на Вкраїні
Діточок безглузді свині!
Краса
Бринять тополі на юнім сонці,
До небокраю ллються трави
Й переливаються за край.
Я б випив залпом тії трави,
Та між ними шляхом сріблястим
Біжить веселий запорожець,
Чи то білий, чи кольоровий.
В нім їде Бог смаглявий
Або герой у синьому вбранні
Везе красуню, брови на шнурочку.
І над нами небо чимале,
Примружене і трохи кучеряве.
Й його б я пив, аж захлинався б,
Так серпокрильці в небі…
Яка ж краса немилосердна!
Хто її не бачить, той зазнає
Мого джихаду яре пересердя.
Молитва
Не бери мої куріпочки,
Соколе ясний!
Бо люблю твій
Що лунає в небі красно!
Не бери мої жовтесенькі,
Сокіл сизокрилий!
Бо є в мене лук тугенький
Та ще й ловкі стріли!
Весняний звір
Випливає молодик у синім сяйві,
Зорі витикаються в темряві,
Я , несамовитий, ніч вдихаю
У бездонні груди…
Звір журливий Суліко шукає,
Сміх його танцює межи зорь,
Не просить, не благає,
Ніби знає:
Вільна воля, вільна воля
В твоїх грудях, в твоїх грудях,!
Лихо
Гайворон під небом кряче,
Безталанна його вдача,
Кіборг з бластером не скаче.
З’явилась в кіборга задишка,
Чи ти — нормал, чи гомосек
Грозить зальотом — ВЬОРЧЕЛ СЕКС,
Ще й терпне правиця від мишки
Колись він думав:
На потнім паті
Сповідуй про любов дівчаті
Та потім за базар відповідай
А так — комфортно дрочиш в чаті
Та сьорбаєш із кексом чай
Лиш час минає, вбитий нєвзначай,
Посивів бовдур і, зненацька,
Вхопила самотина гадська
Не в допомозі і
Дух лине в дамки — тіло йде в клозет.
Даремно лівиця шукає
Вже відрипіли силіконові цицьки
Вуста гумові не співають про любов
Лиш газом Коли закипа холодна кров
Віхи
Цицька ситна — це ікона,
Ворог спритний — луччій лікар,
Зкрутень дулі — дух свобідний!
Бог веселий — ось товариш
Світло сонця — добрий напій.
Хто того не розуміє,
Той нехай прямує в сраку!