Андрухович, Дереш, Жадан / «Трициліндровий двигун любові» замість «Дороги до Щастя». Тур Лівобережжям розпочато

Письменницькі поїздки в регіони із щойно виданами книжками поступово стають звичним явищем в Україні. У пам’яті багатьох шанувальників сучукрліту, напевне, лишилися яскраві враження про зустрічі з улюбленими авторами: Сергієм Жаданом, Любком Дерешем, Юрком Покальчуком, Ларисою Денисенко, Іреною Карпою, Юрієм Андруховичем, Оксаною Забужко та іншими. І от знову читача публіка з української глибинки може невимовно радіти і стрибати на радощах до стелі, адже трійка літературних героїв сучаності – Андрухович, Дереш і Жадан – знову вирушають у спільний тур під назвою «Лівий берег», що з 6 до 11 жовтня прокотиться Сумами, Полтавою, Дніпропетровськом, Запоріжжям, Донецьком і Луганськом.

Але перед тим, як вирушти в мандри, письменники та організатори їхніх гастролей (видавництва «Фоліо» та «Клуб сімейного дозвілля»), скликали у Києві прес-конференцію, на якій розповіли про особливості «лівобережної» акції. Спочатку турне хотіли назвати «Література індастріал» і під цим урбаністичним брендом здійснити поїздки промисловими містами східних областей України. Проте тоді з переліку пунктів зупинки довелось би викреслити Полтаву з Сумами, які є швидше аграрними, ніж індустріальними. Існувала ще одна пропозиція охрестити ці виправи на Схід – «Дорога до Щастя». Саме так, до Щастя (з великої літери), бо саме у місті Щастя на Луганщині мав би і завершитися тур. Та на жаль, Щастя випало із програми через те, що не вдалося знайти щедрих спонсорів, які б привезли туди автобус столичних журналістів. А тому природно-географічно виникла отсаточна назва «Лівий берег» і в доважок до цього «Фоліо» видрукувало колективну книжку «Трициліндровий двигун любові», котра, на думку Юрія Андруховича, повинна була б називатися «Потрійний захист від карієсу». До видання увійшли відредаговані ранні армійські оповідання Андруховича, есеїстика Дереша та неопублікована проза Жадана із злободенно-провокативним «Блок НАТО» у заголовку.

Від мандрівки письменники не очікують якихось глобальних переворотів свідомості публіки чи об’єднання берегів України. Насамперед ідеться не про це, а про те, щоб показати значній частині країні живих і цікавих письменників (це, власне, місія організаторів), адже не секрет, що існує певний інформаціний вакуум у суспільстві щодо літературних новинок. Тож, можливо, прийшовши на зустріч із Андруховичем, Дерешем і Жаданом, дехто не без захоплення придбає і прочитає їхні книжки, а потім, відчувши смак, візьметься за твори інших майстрів художнього слова. Але, мабуть, чи не найголовнішим моментом туру все ж таки залишається живе спілкування авторів і аудиторії. Тобто по завершенні «Лівого берега» можна буде, за словами Любка Дереша, зробити тотальний суспільний зріз читацького загалу. Результати цього соціологічного дослідження обіцяють бути досить цікавими. Принаймні, Юрій Андрухович із приємністю згадує епізод, коли у Харкові один чоловік просив у нього автограф: «Так і напішіть. Сергієві, єдиному харківському міліціянтові, який читає мої книжки». Скільки ще таких чудасій трапиться на шляху «Лівого берега», ми довідаємося зовсім скоро.

Сергій Шебеліст, спеціально для «Арт-Вертепу»