Ольга Бешлега / Скрипка
Схиляю голову на твоє плече
І слухаю, як сміється скрипка.
Вона не плаче не плаче, як завжди,
А посміхається так ніжно-ніжно.
У неї блакитні оченята,
Як і у мене.
А от сила у неї твоя,
І усмішка теж. Така ж щира,
Така ж промовиста.
Давай зіграємо ще щось.
Ми, мабуть, перші,
Кому вдалося
Змусити скрипку сміятись.