Ольга Бешлега / Скрипка

Схиляю голову на твоє плече

І слухаю, як сміється скрипка.

Вона не плаче не плаче, як завжди,

А посміхається так ніжно-ніжно.

У неї блакитні оченята,

Як і у мене.

А от сила у неї твоя,

І усмішка теж. Така ж щира,

Така ж промовиста.

Давай зіграємо ще щось.

Ми, мабуть, перші,

Кому вдалося

Змусити скрипку сміятись.