Сонцекльош / «Олено, Не Плач!» для усіх

П'ятого грудня у столичному клубі «Sorry, Бабушка» «Сонцекльош» презентував свій перший і такий довгоочікуваний для багатьох альбом «Олено, Не Плач!». Платівка складається з дев'яти пісень та подарунка: трьох відеокліпів. Два з них - «Лєночка» і «На Поточку» - український глядач вже міг бачити в телеефірі, а третій - на пісню «Косили Ми Сіно», готується до випуску.

До речі, остання композиція до кінця цього року «увірветься» й до радіоефіру. Можливо, настільки легкий доступ до знайомства з групою подарує їй іще більше прихильників. Тим паче, що творчість «Сонцекльош» - це саме те, чого так не вистачає багатьом любителям «класичного» в поєднанні з українським.

У музичній основі пісень колективу присутні стилі реггі, джазові та рок-н-рольні елементи, балканські й циганські мотиви, а також ретро-стилістика 20-х-30-х років минулого століття. Ну, і що особливо привертає увагу, весь цей музичний ряд служить оформленням для традиційних і фольклорних українських пісень, які в різний час виконувалися в селах і містах нашої країни. Збором і записом багатьох пісень, які часом передавалися тільки з вуст в уста, довгий час займалась одна з вокалісток «Сонцекльоша» Марія Кудрявцева. Копітка робота не пропала даром і вилилася ось у такий незвичайний музичний формат.

На презентації першого диска «Сонцекльоша» не обійшлося й без протесту. Виконавиці пісень вийшли на сцену вдягнені в невластивій собі манері. На дівчатах були блискучі сукні а-ля кабаре і лаковані чоботи-ботфорти на високих шпильках. Як пояснили Маша і Олена, такий одяг - своєрідний виклик досить набридливому гламуру. Втім, і в цих костюмах дівчата були гарні. Як то кажуть, талантам усе до лиця.

За матеріалами Київського Рок-клубу