ВІА Ватра / «Ватри» вогонь не погас

Погодьтеся, в Україні не так уже й багато ансамблів-довгожителів, нечисельний перелік й українських хітів, які однаковою мірою подобаються відразу трьом віковим поко­лінням і лише один – єдиний і неповторний ансамбль із неперевершеним колоритом карпатських гір, палким запалом у грудях і зі солов’їною піснею на вустах. Цей ансамбль – ВІА “Ватра”, який днями відсвяткував своє тридцятиріччя.

Україна від Миколая до Йордану святкує та веселиться щороку, тож не дивно, що свій ювілейний концерт вокально-інструментальний ансамбль “Ватра” відспівав саме на Йордан, 19 січня. Це вже другий сольний виступ ансамблю у Львові, яким “ват­рівці” відсвяткували своє 30-річчя.

Як розповів “Газеті” художній керівник ансамблю Андрій Кучерепа, квитки на ювілейний різдвяно-новорічний концерт ВІА “Ватра” “Від Миколая до Йордану”, який відбувся 14 січня у приміщенні Львівського національного драматичного театру ім. М. Заньковецької, розкупили задовго до дійства. Відтак “ватрівці” запланували ще один виступ – на Йордан, 19 січня – у Львівській філармонії. Саме у стінах останньої далекого 1979 ро­ку “Ватра” впевнено розпочинала концертну діяль­ність зі своїм незмінним художнім керівником, народним артистом України, композитором Ігорем Білозором, аж до його трагічної загибелі 2000-го.

“Ігор Білозір житиме з нами завжди: в піснях, спогадах, у наших серцях. Наш обов’язок – продовжувати нести пісню Ігоря людям”, – говорили зі сцени учасники “Ватри”. Впродовж понад двогодинної концертної програми звучали “ватрівські” хіти, серед яких: “Мамина світлиця”, “Весільний марш”, “Ніби вчора”, “Перший сніг”, “Кохана”, а також народні колядки, щедрівки та йорданські пісні. Ще більшої присутності Ігоря Білозора додавав голос композитора в записі. Він читав “Легенду про Миколая”, що піснями лікує серця. Також під час дійства прозвучали дві колядки, чи краще сказати, різдвяні пісні, які Ігор написав в останні роки. Це – “Різдвяна ніч” на слова Павла Лехновського та “Коляда” на слова Богдана Чепурка.

Послухати пісні “Ватри”, що наче місточок з’єднує нас із поколінням Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Івана Мацялка, прийшли здебільшого ті, хто виріс на творах Ігоря Білозора. Тому не дивно, що короткий виступ підліткового гурту з Городка “Діти сонця” публіка сприйняла дещо неадекватно. Поважні пані та пани лише знизували плечима й кидали одне одному запитальні погляди. Коли ж у третій композиції гурту з’явилися рок-мотиви, одна інтелігентна панянка демонстративно затулила вуха. Лише вогонь “Ватри” знову привів публіку до тями. Як добре, що нас іще можна об’єднати піснею...

Оксана Жила, «Львівська газета»