Крамниця / Книжки / Роман Кофман

100 ненужных советов молодым дирижерам

Зберегти

До якого жанру віднести книжку Романа Кофмана «100 ненужных советов молодым дирижерам» (К.: Laurus), якого читача вона зацікавить? Не назвеш навчальним посібником, хоча диригенти–початківці знайдуть чимало корисних порад; це й не роман, хоч є тут інтрига, пристрасті та принаймні три персонажі: молодий диригент, маестро й оркестр. Автор охоплює широке поле людських стосунків, торкається багатьох здобутків культури, науки, загалом — творчості. Відтак, текст із задоволенням проковтнуть ті, хто отримує насолоду від інтелектуальних ігор розуму, й ті, для кого homo ludens (людина, що грає) є об’єктом професійного вивчення.

У передмові Р.Ко­фман пояснює, навіщо писав книжку: дати практичні поради тим, хто після авдиторних вправ під фортепіано вперше зустрівся з живим оркестром, зіткнувся з проблемами, отримав поранення і шрами. Проте далі, у відповідях на запитання відвідувачів його майстер–класів, автор пішов ненабагато далі від первинного задуму. Тут майже немає рецептів, правил або енциклопедичних довідок. Натомість роздуми видатного диригента виходять за межі фахових тем — техніки диригування, процесу роботи з симфонічними творами. Перед нами — есеї у формі катехизи, морально–етичні розмірковування над процесом творення, унікальністю музики як продукту людської фантазії й ще багато чого іншого.

Симфонічний оркестр — складний організм зі своїми законами, і саме диригент перетворює десятки особистостей у єдиний тонкий, гнучкий і вишуканий інструмент, і водночас є диктатором з майже необмеженою владою. Кофман окреслює набір здібностей, необхідних диригентові: поза досконалим володінням кількома музичними інструментами й технікою диригування «нужны еще широкие познания в смежных видах искусства, в литературе, истории, философии, психологии, внутренняя привлекательность и артистизм, владение искусством тактики и стратегии, сила гипнотического излучения, выраженные лидерские качества… Но и это не все. Вы должны обладать выдержкой и мужеством, бескомпромиссностью, жесткостью без жестокости, твердостью характера без упрямства, гармоничной сбалансированностью emocio и racio». (рецензія Г. Родіної)

Книга написана російською мовою

тверда обкладинка, 184 с., 2012 рік видання.

СОДЕРЖАНИЕ

1.    О призвании

2.    О провинциальности

3.    Как не надоесть оркестру

4.    Об артистичности и «актерстве»

5.    О комплиментах

6.    О дружбе с оркестрантами

7.    О профсоюзе

8.    Хвалить ли оркестрантов

9.    Еще раз о призвании

10.    О «двигательной стеснительности»

11.    О физической скованности

12.    О дирижировании «под рояль»

13.    О том же

14.    Об игровой подоплеке учебного

класса

15.    О таланте и выдержке

16.    О диктаторстве

17.    Что значит выучить партитуру?

18.    О владении фортепиано

19.    Об абсолютном слухе

20.    О разметке партитуры

21.    О «банке оркестровых партий»

22.0 неопытном оркестре. С чего начать?

23. О тактике

24.    О репертуаре

25.    О старинной музыке

26.    О совместимости композиторов

27.    Слушать ли чужие записи?

28.    Об авторитетах

29.    Об общении с «великими»

30.    Как планировать репетицию

31.    О первом проигрывании

32.    О выполнении плана

33.    О домашних заготовках

34.    О групповых репетициях

35.    О том же

36.    Остановка оркестра. Для чего?

37.    О дирижерских «замечаниях»

38.    Об опасных примерах

39.    Шутить ли на репетиции?

40.    Об образных сравнениях

41.    О генеральной репетиции

42.    О нюансе piano

43.    О том же

44.    О тактировании

45.    Тактировать или дирижировать?

46.    О смене пульсации

47.    О сложных размерах

48.    Для чего нужен метроном?

49.    Об унисонах

50.    О качественном звучании струнных

51.    О строгости и милосердии.

52.    О вмешательстве в технологию

53.    О рассадке в струнной группе.

54.    О качественном звучании духовой группы

55.    О работе над строем

56.    О том же

57.    О diminuendo

58.    О crescendo

59.    О пользе кротости

60.    О достоинстве оркестрантов

61.    Немного о дисциплине

62.    Об обидах

63.    О статусе «временного» дирижера

64.    О недоученной партитуре

65.    О собственных ошибках

66.    О пользе микрофона

67.    Надо ли сомневаться?

68.    Играть ли музыку сверстников?

69.    О сотрудничестве с композитором

70.    О том же

71.    О «концертобоязни»

72.    О том же

73.    О нелюбви к репетициям

74.    Об успехе у публики

75.    Компетентна ли публика?

76.    О дирижерском долге

77.    Наизусть или по нотам?

78.    С палочкой или без?

79.    О фраке

80.    О stringendo и мускулах

81.    О внутреннем и внешнем

82.   O forte и мускулах

83.    О незнакомой акустике

84.    Музыка не нравится. Что делать?

85.    О том же

86.    О рецензиях

87.    Что такое аккомпанемент?

88.    О высокомерии солистов

89.    О неопытных солистах

90.    Еще о солистах
91.    О вокалистах

92.    О разнице между певцом и певицей

93.    Еще о вокалистах

94.    О концертах со звездами

95.    О проблемах дирижирования оперой

96.    О том же

97.    О сотрудничестве с хормейстером..

98.     Об отношениях с режиссером

99.     О том же

100.   Сколько месяцев в году?

Соdа

Кофман о Кофмане

Про автора

Роман Кофман

український композитор, диригент. Заслужений діяч мистецтв України (1994). Професор (1996). У 2011 р. був номінований і увійшов до шортлисту Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився 15 червня 1936 р. у Києві. Закінчив Київську консерв