2011 рік, 320 с., 85 іл.
Монографію знаної етнологині, спеціялістки з культурної та соціоантропології, дослідниці історії культури, ґендерної та квір-проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесности в українській обрядовій традиції – символіці та функціям руху, органів (очей, вух, рота, ніг, рук), статі, ритуальної андрогінії, одяговим (недоодягнуте/понадодягнуте, кокономорфне/розібране), кулінарним (сире/приготоване) та іншим кодам, використовуваним задля метафоризації тіла в ритуалі.
У розвідці показано, як через конструювання тіла в обрядах родинного циклу – себто через символічне обігрування тілесних «тем» (зокрема здатности рухатися, чути, говорити бачити й/або нерухомости, глухоти, німоти, сліпоти, а також безстатевости тощо) здійснювався, набував форми й оприявнювався перехід особи до іншого соціяльного статусу. Авторчину увагу привертають передусім засадничі переходові сюжети традиційної культури – пологи і народження, заручини і весілля, смерть і похорон, та головні персонажі й водночас об’єкти таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник. Окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень про «душу-пташку-жінку» в археологічних культурах і віруваннях селян, зокрема малодосліджені та несподівані ґендерні аспекти цих уявлень.
У теоретично-методологічному вступі викладено ориґінальну авторську версію класичної схеми обрядів переходу, зумовлену специфікою залученого матеріялу.
До монографії додано розлогий огляд літератури питання, ґрунтовну бібліографію, докладний покажчик і рідкісний ілюстративний матеріял – малюнки, репродукції поштівок, світлини з польових розвідок авторки та її колеґ, а також із фондів Інституту народознавства НАН України, колекції Музею Івана Гончара в Києві, приватних зібрань.
Видання підготовлено в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики за участи Інституту народознавства НАН України та Центру культурно-антропологічних студій і видану за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету.
Зміст
Переднє слово
Розділ перший. Історіографія, методологія, теорія
1. Дослідження українських обрядів родинного циклу
2. Теорія польової роботи: від аматорів до перших науковців-польовиків
3. Теоретичні засади ранніх праць із родинної обрядовости
4. Теорія обрядів переходу Арнольда ван Ґенепа
5. Розвиток теорії обрядів переходу в західній науці
6. Авторська інтерпретація схеми переходу (на матеріялі української обрядовости)
7. Вітчизняні студії над обрядовими паралелями
8. Етнографія тіла (український контекст)
9. Ґендерний розподіл функцій і ролей у ритуалі
Розділ другий. Конструювання тіла в обрядах родинного циклу
1. Символіка втрати і здобуття тілесних функцій в обрядах переходу
Нерухомість
Недієздатність
Сліпота, невидимість
Німота, глухота
Неспоживання їжі і «споживання» не-їжі
2. Тіло, яке готують
Сире/готове
Холодне/гаряче
Розділ третій. Одяг як знак (у звичаях і обрядах)
1. Одяг як тіло: народні уявлення, звичаї та фольклор
2. Одяг, вік і статус у традиційній культурі
Немовлята, діти, підлітки, молодь
Одружені, старі
Померлі, душі
3. Конструювання тіла через одяг у ритуалі
Розбирання
Кокономорфність
Перинатальність
Андрогінність
Висновки
Додаток
«Душа-пташка-жінка»: генеза, типологія, семантика (на матеріялі археологічних культур і етнографічних джерел)
1. Фольклорні птахи-душі й вісниці смерти
2. Палеолітичні жінко-пташки
3. Жінка як ємність
4. Жінка-пташка та жінка-ємність в анімістичних уявленнях традиційної культури
5. Жінки-пташки в мистецтві Київської Русі
6. Трипільські жінки-пташки
7. Бінарні опозиції, або Де живуть душі ще не народжених?
8. Деякі гіпотези й висновки
Довідковий апарат
Література
Список скорочень
Покажчик
Список ілюстрацій
Кандидат історичних наук, соціоантрополог, історик культури, фахівець із ґендерної проблематики та квір-студій, науковий працівник Інституту народознавства НАН України.