Книжка Богдана Жолдака складається з невеличких оповідань — смішних і сумних, ліричних і гротескних, різноманітних, як саме життя. Вони розкривають найширше коло тем і написані тією унікальною мовою, яка властива лише прозі Жолдака. Він будує мовне середовище своїх оповідань, свідомо приймаючи настанову на мовну імпровізаційність, залежно від конкретних ситуацій - на мовних асонансах і дисонансах.