Проаналізована структура джерельної бази дослідження соціально-економічних процесів у аграрному секторі УСРР 20-х років XX століття. Досліджена організація статистичного обліку сільського господарства УСРР та визначено рівень достовірності й репрезентативності матеріалів щорічних вибіркових переписів селянських господарств періоду непу.
Висвітлені основні методологічні засади дослідження, головними складниками якого є об'єктивно-орієнтована парадигма, теорія катастроф, метод головних компонент, геоінформаційні технології.
Виявлено провідні чинники соціально-економічного розвитку селянського господарства УСРР уроки непу. Визначені основні моделі його організації. Доведено, що протягом 1922-1926 pp. українському аграрному виробництву бракувало стабільності.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів.
Передмова
Частина 1 СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Частина 2 ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ТА МАСОВИХ ОБ'ЄКТІВ
Частина 3 ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УСРР У РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1922-1926)
Підсумки
М'яка палітурка, 216 с., видання 2007 р.