„..як реакція на режимне приховування поезій і на вбивство самого поета, появилися нові шабльони сприймання Стуса: Стус — приклад людської нескореності перед тоталітаризмом: символ національної гідності, Стус — мученик, Стус — „син Тараса". Усі ці загальні місця висловлюють щиру правду, але вони обмежені кутомзору колонізованої та пригніченої культури, яка примушена оцінювати кожне явище як зброю в боротьбі за виживання. А при цьому випадає з поля зору те, що може мати резонанс поза парадигмою колоніялізму і, навіть, здатне співдіяти в побудові постколоніяльної культури".
(Марко Павлишин. Передмова//Стус як текст/ Ред. М. Павлишин. —Мельбурн, 1992.)
М'яка палітурка, 192 с., видання 2002 р.
Василь Семенович Стус — український поет, літературознавець, правозахисник. Народився 6 січня 1938р. в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив філологічний факультет Донецького педінституту, вчителював, працював у газ