Книга являє собою спробу нового жанру — жанру філософії історії
за аналогією з тим, як пишеться філософія науки чи філософія мистецтва. Матеріалом,
на якому писалась книга, є історія європейської цивілізації XX століття, насамперед
того регіону цивілізації, який був охоплений комуністичним тоталітаризмом. Філософія
історії має справу не з подіями самими по собі у їх часовій послідовності, а з історичним
смислом подій. Проблеми історичного смислу безпосередньо пов'язані з оцінкою добра
і зла в людському чині. Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих
деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних
сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ. Саме навколо
оцінки історії розгортаються гострі суперечки, зокрема в українській історії —
навколо оцінки Центральної Ради, гетьманату, Директорії, націонал-демократії та
соціал-демократії, «розстріляного Відродження», голодомору і Великого терору, Вітчизняної
війни та боротьби УПА, долі української культури в УРСР та в діаспорі, «перебудови»
та наслідків її провалу (чи перемоги, важко сказати). Всі ці проблеми смислу національної
історії розглядаються у книзі на широкому тлі.
Зміст
Замість вступу
Розділ 1. Перша криза західної цивілізації — світова війна
Привид комунізму прийшов
Велика Жовтнева соціалістична революція
Російська ідея
Перша світова війна
Політика як продовження війни іншими засобами
Ірландія — загроза «нації-державі»
Справа Дрейфуса
Євреї
Німецька проблема
Війна і соціалісти
Німецький націонал-радикалізм
«Німецька духовність»: консерватори і ліберали
Фаустівський дух
Модерн: виклик особистості
Балкани — цивілізаційний розлам
Молодотурецька протофашистська держава
Між Стамбулом і Віднем
Війна перед війною
Дещо про семантику історичних дій
Монархи і політичні групи, або реальні цілі реальних людей
Війна як реальна можливість. Наміри великих держав
Дві стратегії Росії: континентальна і морська
Реальність війни
Та війна, якої ніхто не хотів
Криза патріотизму
Кінець війни
Російська революція як епізод світової війни
Росія міняє орієнтири
Перша криза ХХ століття: підсумки
Розділ 2. Друга криза західної цивілізації — комунізм і фашизм
«Диктатура пролетаріату» в Росії
Терористична диктатура
Російська державна традиція і диктатура «білих»
Україна: незалежність здобута і втрачена
Ленін і Троцький
«Старик» і молодь
«Модернізм» — відродження чи присмерк Європи?
Спадщина Леніна, або «докорінна зміна
точки зору на соціалізм»
Спадщина Леніна: курс на нещадну диктатуру пролетаріату
Спадщина Леніна: скільки партій в одній партії?
Крах нової стратегії «світової революції»
Що насправді відбувалося в Китаї
Від «повстання боксерів» до «народної демократії»
Фашизм
Трагедія німецької демократії
Термідор
«Пролетарський епізод» — перша опричнина
За кулісами ГПУ
Конфлікт із армією?
Сталін
«Ліберальний поворот». Горький і Сталін
Переворот — друга опричнина
Приховані цілі Сталіна
Українські комуністичні політики і Сталінський переворот
Війна
Захід ліберальний та консервативний
Японія в світовій катастрофі
До якої війни готувався світ
Вибір стратегічних рішень
Німеччина проти світу
22 червня 1941 року — попереджуючий удар?
Воєнні уроки поразок
Наслідки перемог — як воєнні, так і воєнно-політичні
Радянський тоталітаризм в політичній системі
«Великої коаліції»
Україна по обидві сторони фронту
Друга криза XX століття: підсумки
Розділ 3. Третя криза західної цивілізації — холодна війна
Радянський тоталітаризм — головний ворог демократії
«Холодна війна»
Метафізика часу
Класична система тоталітарного контролю і її перші тріщини
Наближення комуністичного режиму до нацистської моделі
Так що ж таке тоталітарний режим
Антикомунізм як ідеологія і політика:
підсумки першого десятиліття
Розклад радянського тоталітаризму
Диктатура Хрущова
Розвиток некомуністичної свідомості в СРСР
Маоїстська альтернатива російському комунізму
Політична природа епохи Брежнєва — Андропова
Національне питання в країні «розвинутого соціалізму». Росія і Україна
Похід «світового села»
Японія міняє культурні стандарти
Марксизм по-китайськи чи Китай по-марксистськи?
«Культурна революція»
«Неприєднані країни» та Індія
Латиноамериканський революційний варіант
«Світ ісламу» і Захід: цивілізаційний розлам?
Арабський світ: національні, релігійні і соціальні орієнтації
Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. Початкову освіту здобув в Ізяславській СШ № 1.
1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи в смт.
Пошук
