Марія Примаченко є знаковою постаттю для української культури, однією з її ікон. Енергетика її творів органічно поєднала кольори народного мистецтва й прадавні фольклорні міфи поліської землі. Однак, за висловом директора Хорватського музею наївного мистецтва в Загребі Владіміра Црнковича, в Марії Примаченко очевидним є "переростання того колективного, традиційного й анонімного вираження в надзвичайно індивідуальне – а саме це є тими чинниками, які її виокремлюють із світу народного фольклорного мистецтва і які її вводять у сферу наїву. Це особливо виявляється, коли вона піддається чистому мистецькому натхненню і численними простими плоскими і прозорими колористичними лініями наповнює і ритмічно оживлює прості площини картин, чим подекуди сягає і самої межі абстрактного вираження. Саме це є причиною того, чому її творчість як явище, крім мистецьких цінностей, має і велике теоретичне значення".
М'яка палітурка, 200 с., 2009 р.
Народний художник України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка Марія Овксентіївна Примаченко народилася 12 січня 1909 року (30 грудня 1908 року) в селі Болотня на Київщині в родині селянина Овксентія Григоровича.