Крамниця / CD & DVD / Естрада / Оксана Білозір

Оце звiт. Всратися. Таке враження що артвертепу зовсiм не було на Махнофестi, а звiт зроблений з переказiв когось iншого.

Трясця, нi слова про те що не було нi Жодончега(слава Богу), нi пана Леся. Про те що на весь стадiон було два краника з водою, i про черги до цiх краникiв(при спецi +40), якi стелились аж до Запорiжжя, про пилюку, вiд якoi хуй куди спрячешся, про 67 людей, якiх в перший день забрала швидка(спека, пил, драки з мiсцевими)... ОРГАНIЗАЦIЯ ФЕСТИВАЛЯ "ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТI З МАХНОМ" БУЛА НУЛЬОВА. Дякуючи МО "Остання Барикада".

Тимофiй, можеш видаляти, я не ображусь. Як не як корпоратiвна солiдарнiсть. "Арт-Вертеп" та МО "Остання Барикада".

Дякуючи Барикаді фест проводиться. І здається він є одним з найкрутіших в Україні. А не подобається-так не треба брати участь :) От що вбивало-так це спека. 40 градусів. Як горілка. Блін, нічого не хотілося робити. Ані вірші читати, ані слухати. Сонечко палило нещадно.

Ага, Квiтко, особливо коли до краника приходили вевешники з мiшками пляшок. А на щот крутiшостi це ви, Буба, голословно.

Поваляєва жот :)

2Вася Бубкiн: чувак, якшо ти підходив до того крану хоч рази чотири на день, то нєфіг казати. ми там жили два дні, і ніяких траблів не було

Бля, я жив біля того кранику 3 дні, бо приїхав я 23 серпня. І ващє, об чом ми сперечаємося?!

Оскільки звіти по фесту виявилися аж занадто лаконічними, дозволю собі встромити й свої п’ять копійок у коментарях. Отже, День незалежності з Махном у Гуляйполі. Організація. Вася Бубкін має рацію, коли звертає увагу на недоліки в організації фестивалю. Два краники з водою – замало навіть на ту кількість людей, яка протягом двох діб фактично мешкала в наметах на стадіоні (до речі, заплативши за це організаторам «четвертний» з кожного намету), а були ж іще місцеві. Окрім того, людей очікувалося, як я розумію, значно більше. Тому черги по воду хоча й не були довжиною до Запоріжжя, все ж були задовгими. Пилюка перед сценою – інша дошкульна проблема. Під час виступів музичних гуртів дихати біля сцени було вочевидь шкідливо для здоров’я. Те, що вихаркувалося з легень наступних два дні, сміливо можна було використовувати для укладки цегли на будівництві. Чому навіть на другий день не полили водою грунт перед сценою за 3-4 години до початку музичної частини фестивалю – незрозуміло. Воно би за той час підсохло й не бруднило мешти, але й не здіймалося б у повітря. А то курява стояла така, що й сцени подеколи видно не було. Охорона заходу – окрема тема. Я все розумію, Донія двічі обікрали, кажуть, розтрощили його автомобіль, дійсно шкода, але… Але хіба це нормально, коли після «поетичного боді-арту», який відбувався привселюдно, приватний вулканічний чоловічок прискакав ген до штабу, біля якого змивали з цицьок фарбу учасниці цього заходу, з вимогою «прикрийтеся, а то заберьом». Як сказав один із присутніх: «Н-нда, жаркий мужчина… вулкан прямо». Охорону фестивалю попри МВС за угодою з організаторами здійснювала приватна охоронна агенція «Вулкан». Публіка. Порівняно з минулим роком, як на мене, публіка якісно дещо змінилася. Звичайно, передовсім ідеться про приїжджих. Той рік публіка була як наче з «Рекреацій» Андруховича, а цього року – як із «Трохи пітьми» Дереша. Менше так званої «національно свідомої інтелігенції», більше – так само «так званої» неформальної молоді. Простіше кажучи, було достатньо багато тих, хто позиціонував себе як панки. Я не кажу, що це погано, просто констатую факт. Літературна частина. Літературної частини як такої не було. Бачив Поваляєву, бачив Кокотюху, кажуть, був Уляненко, але все це якось «між іншим». Реально, тобто «весомо, грубо, зримо» були присутні лише лірник Сашко й Едуард Драч (за що їм щире спасибі). Не було заанонсованих Жадана, Подерв’янського (хоча дехто з присутніх на фесті дівчат все ж якось примудрився переспати з ним), Покальчука тощо. Я, наприклад, дуже чекав на обіцяного організаторами Іздрика, який (приїхав і одразу ж поїхав назад? – хм-м) так і не з’явився в полі зору загалу. Музична частина. На мою думку, як музичне дійство фест цілком виправдав сподівання. Сильний склад учасників, кайфовий репертуар… шкода, що того ж не можна сказати і про звук. На хітовій «сто баксів на місяць» Роман Чайка юзав свою гітару цілком безгучно – і так всю пісню. Дещо розчарував здавна люблений мною «Вій». Змінивши одну Лесю на іншу й позбувшись лірника Сашка, Добрий-Вечір втратив якусь від початку властиву команді інфернальність, через що інколи хотілося, подібно до Станіславського, крикнути під час їх виступу – «не вірю!» Сподобалися «Мед хедс XL», передусім, своїм драйвом. Нічогенько пролунали «От вінта», хоча пісні в них, як і в попередників – так собі. Карпа з групою імені себе залишила враження, як у тому анекдоті – «балувана ваша Галя». До того ж, її постійні заклинання публіки на кшталт «ми найкращі, так?! найкрутіші, так?! найсильніші, так?!» відверто тхнуть попсовим популізмом і виказують елементарну неповагу до цієї публіки. За дебілів вона нас має, чи що? «Тік» сподобався, але.. але диск їх купляти не поспішатиму. Якісне сценічне шоу створили «ТНМК». Я хоч і не шанувальник їх творчості, але мушу визнати – зробили лялю. Таким чином, День незалежності з Махном відбувся, хоча, можливо, не виправдав усіх сподівань. Але ж по-іншому й не буває…

Слухайте, скажіть хоч хто-небудь - були обіцяні "Свобода сліва" та "6 копійок"?

Йой, Боча, 5 балів! В точку! Бо вже заклявся сам кричати як пес скажений.