God-doG
ПЕРЕД-НЄ-СЛОВО (ПОПЕРЕДЖЕННЯ)
Отож маємо свіжий проект із традиційно неінформативною назвою GOD-DOG. О, це не просто кіно-лого-тео-софський паліндром (як може видатися Назару Гончареві чи Світлані Поваляєвій)! І навіть не алюзія на одного з єгипетських божків (якась анатомічна деталь, — не пам’ятаю точно вже яка, — була в нього собача). Ба більше, це навіть не апелювання до Пєлєвінського п’ятиногого пса на ймення Пи***ць, який коли приходить з Півночі, то цей самий пи***ць і наступає. Це значно тривіальніший натяк на звичайнісінький hot-dog — зґвалтований ерегованою сосискою рогалик***. Тобто їдло абсолютно непридатне до споживання, яке втім надовго дає відчуття ситості (тобто відбиває охоту їсти взагалі). В пропонованій тут літературній мішанині також не знайдемо ані шматка справжнього м’яса, ані сліду натурпродуктів. Не для ґурманів ця страва. Та як комусь захочеться нашвидкуруч перекусити, напхатися, відригнути, обтертися й піти, заляпавши кетчупом фрак — zapraszam serdecznie. Як кажуть «НАШ»і антиґлобалісти: «Eat Fast Die Young». На відміну від WC’дональдсівського наш ґод-доґ не становить загрози для здоров’я. Померти молодим не вдасться. З’їсти швидко, мабуть, теж. Передбачаю тривале пережовування з випльовуванням найнестравніших шматків. А все ж якусь там кількість білків, протеїнів та інших поживних ви поза сумнівом отримаєте. Фірма ґарантує. А чого ж іще можна було сподіватися? Чи могли ми зготувати вам щось вишуканіше, отримуючи в якості сировини опубліковані тут тексти? Яка література — такий і журнал. Воли не винні. Вони лиш тягнуть на собі вантаж чужих виділень — от і все. Це й називається «редаґувати часопис». Особливо обуреним консументам пропонуємо повну свободу сатисфакцій. Для них в редакції — адреси, телефони й банківські рахунки авторів. Побачимо, чи доживе хтось із них до наступного Форуму книговидавців. Іздрик P.S. Із специфічною (не кожен зрозуміє) насолодою присвячую отсе число українським літературним критикам. Най ся вжеруть.
ЗМІСТ: