Крамниця / Часописи / Літературно- критичний часопис Київська Русь

«Революція» Книга 1

Революція, Книга І

Докорінний переворот у житті, який приводить до ліквідації віджилого ладу і утвердження нового, прогресивнішого — в цьому, власне, й полягає суть усіх на світі революці. Такою революцією є і літературно-критичний часопис «Київська Русь». Сучасна велика та мала проза, поезія, провокативні есеї, відверті інтерв’ю, переоблік серйозних і не надто книжкових новинок, прозірлива критика й ориґінальні судження, а ще — культ-розвідки, звільнення факту від мітів та ідеологічного лушпиння, конкурси та ексклюзивні світлини. Усе це — в літературно-критичному часописі «Київська Русь». Революція, книга перша.

Як воно — бути жінкою? Палкою, підступною, відвертою, сміливою, податливою, бажаною, закоханою, божевільною, байдужою — і все це водночас, в мальовничих і сповнених дивних привидів і голосів Карпатах, в невеличкому наметі на схилі біля річки, в оточенні кількох осіб. Навколо цього от буття головної героїні, навколо усіх життєвих питань, які вона вирішує — а чи сама із собою, а чи х дивними голосами, а чи з іншими героями твору — зав’язано сюжет роману Григорія Штоня «Нічні сонця». Бути жінкою… Дізнайтесь, як. 

Побутовий богемний гумор Андрія Кокотюхи не може залишити байдужим практично нікого. Богемний — по оповідає він про задум та створення сливе чи не легендарної кінострічки, а причетна до такого, безперечно, лише богема. А побутового — бо зворушливу і абсолютно вигадану історію про Миколу з поросям розповідає він хронологічно і сухо — як бувальщину. Виглядає вельми ймовірно, з огляду на контекст розвитку сучасного українського кінематограф. І дуже дотепно.

Шукайте! «Заборонена Зона» з Тетяною Каплуновою: «Тінь», «Трахтемирів», «Вамп (стерва)».

Чуттєві й легкі новели з Забороненої зони — чудовий спосіб релаксації. Інтимні переживання — такі, що терпне тіло і уривається голос, і такі ж уривчасті й відверті розповіді про ці передивання — в такий спосіб авторка, і скорше за все, героїня цих трьох новел Тетяна Каплунова ділиться собою з читачами «Київської Русі».

Політик, письменник, перекладач і просто грузин розповідає, — лише для читачів «Київської Русі» — про мистецтво, міжкультурні зв’язки й про те, що було б, якби він не був грузином.

Все решта ви знайдете самотужки на сторінках книги І літературно-критичного часопису «Київська Русь».

Головний редактор — Дмитро Стус

ЗМІСТ

• Володимир Рубан, Дмитро Стус. Київська Русь - назавжди

ВСЯКЕ ТАКЕ

• Анджей Стасюк. Обличчя (Пер. І. Рождественської)
• Володими Павлів. «Бездуховність, мля…» або Духовна дірка пост-революційного періоду
• Степан Процюк. Під ковпаком і небом

АПОКРИФИ

• Володимир Єшкілєв. Світло між головами
• Леонід Плющ. Мені здається, що все це дуже по-радянськи

ПОЕЗІЯ

• Тарас Федюк. «…після всього…»

КУЛЬТИВАТОР

• Дмитро Стус. Теорія Тараса Федюка
• Ганна Улюра. Нівеляція протиріч

ПРОза

• Григорій Штонь. Нічні сонця
• Андрій Кокотюха. Микола з поросям

шукайте ЗАБОРОНЕНУ ЗОНУ БАРАБАН

• Рауль Чілачава. «Як би я не був грузином, я був би нецікавим для українців»

ПЕРЕОБЛІК

• Катерина Бабкіна про

1. «Ґудзик» Ірен Роздобудько
2. «Константина Богобоязного» Сими Мраовича
3. «ESC: Сім абсурдових п’єс» Сашка Ушкалова
4. «Ендшпіль Адольфо або Троянда для Лізи» Тані Малярчук

• Ганна Улюра про

1. Микола Скиба про «З цього можна зробити кілька оповідань» Тараса Прохаська
2. Вахтанґ Кіпіані про «Антологію „POST-Поступу»"

А також про

• «Давитіані» Давида Гурамішвілі
• «Велику трійцю: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку»
• «Другу спробу» Оксани Забужко
• «Путівник. Київська область»
• "Ї": Мова німої країни
• "Ї": Страх

М’яка палітурка, 264 с., видання 2006 р.

Про автора

Літературно- критичний часопис Київська Русь