«Ілюзія» Книга 2
Ілюзія, Книга ІІ
Світ постійно творить довкола нас і для нас ілюзії: всі його омани і хиби, всі наші мрії й марення, все, що знаходиться на межі справжнього і уявного, зрозумілого і фантасмагоричного є Ілюзією. В сутінки неозначених тем і непевних тенденцій, в глибини фантазій і ілюзорні площини текстів занурюється «Київська Русь». Ілюзія, Книга ІІ, журнал присвячено постаті Михайла Врубеля.
Усі шляхи минулого сходяться у одній просторово-часовій точці — в сьогоднішньому дні. І звідти шляхи ці прямують до майбутнього. Через призмі часу всі історії героїв роману Ірен Роздобудько набувають нових смислів, зміщують і змінюють акценти, нівеюються всі образи, забуваються біди, а втім — і мрії забуваються також. Головна героїня роману Ірен Роздобудько «Зів’ялі квіти викидають» — Стефка — вчиться жити теперішнім. Старі жінки, колишні акторки Едіт і Леда пробачають одна одній минуле — колись прекрасне і сповнен емоцій, але тепер непотрібний вантаж — як зів’ялі квіти.
Боротьба Ілюзій і Дійсності, дивовижні фантазії, котрі врешті-решт і творять реальність, сороміцькі мрії і плотські бажання, звеличені самим лише введенням у статус мрії. Коли людина оповідає про своє життя — події набувають якоїсь казковості, ідеалізуються звичайні буденні думки, а тим паче — вчинки. І через призму часу вже й сам герой оповідання Володимира Винниченка «Рабині справжнього» не може визначити — де, власне, дійсність, а де — ілюзія.
Захисники вітчизни — це не професія, це стан душі. Не конче мати на собі костюм прикордонника, щоб вирахувати прихованого ворога, який зазіхає на острів Тузла — частину рідної української суші. І не треба, зрештою, мати табельної прикордонної зброї, щоб з’їздити ворогові веслом по пиці. Про це і розповідає Олесь Бережний — динамічно, дотепно і весело. Про українсько-російський конфлікт, горілку з перцем, турецькі молитви і, безперечно, про любов до рідної України. Читайте: рубрика ПРОза, Олесь Бережний, «Тузла. Дядя Вася і весло»
Шукайте: Заборонена Зона з Ларисою Денисенко: «Одна неприємна дитяча історія Шу»
Безперечно вона знає, звідки беруться діти. Так, в загальному. Але будучи чотирнадцятирічною, навчаючись у ряданській школі й маючи «дорослого» хлопця, героїня новели Лариси Денисенко якось не проектує цю можливість на себе. Безперечно вона знає, що після домашнього аборту можна загинути. Але знову ж таки — не думає про це зовсім. Безперечно вона знає, що старий зінґер, машинка-вбивця може зіпсуватися від води. А ще — тепер, коли з часу описаних в новелі подій минуло двадцять років, вона знає, що від усього того може зіпсуватися життя. Безнадійно. Назавжди…
І — ще чимало цікавих ілюзій.
Головний редактор — Дмитро Стус
ЗМІСТ
- Дмитро Стус, Тетяна Щербаченко. N-нна ілюзія
ПРОЗА
- Володимир Винниченко. Рабині справжнього
РОБІТНЯ
- Олесь Ільченко. Колір краю
БАРАБАН
- Демони і ангели Михайла Врубеля: розмова з Юрієм Вакуленком
РОБІТНЯ
- Микола Скиба.Демон у передвратті едемського саду
ПРОза
- Ірен Роздобудько. Зів’ялі квітки викидають
КУЛЬТИВАТОР
- Ганна Улюра. Театр: помилковІсть аксІоми
ПЕРЕОБЛІК
- Лариса Денисенко. Небезпечна, невиліковна хвороба
АПОКРИФИ
- Катерина Бабкіна. Певні аспекти уявлення
АПОКРИФИ
- Ольга Крекотень. Ностальгічні рефлексії свідка епохи
БАРАБАН
- Про захист інформаційного простору, українську книжку, болючі проблеми книговидання, міжнародні ярмарки і навіть маскульт: розмова з Василем Шевченком
шукайте ЗАБОРОНЕНУ ЗОНУ
з Ларисою Денисенко
ПЕРЕОБЛІК
- Катерина Бабкіна. Видатний гімнознавець
БАРАБАН
- Українська література й далі «харчується» за рахунок містечок і сіл: розмова з Сергієм Жаданом
ПЕРЕОБЛІК
- Богдан-Олег
Горбочук. Смачна правда
АПОКРИФИ
- Микола Рябчук. Єврошашлик: кілька рецептів
ВСЯКЕТАКЕ
- Анджей Стасюк. Перетинаючи кордони (Пер. І. Рождєственської)
ВСЯКЕТАКЕ
- Володимир Павлів. My fucking English
ПРОза
- Олесь Бережний. Тузла. Дядя Вася і весело
ПОЕЗІЯ
- Марія Криштопа. У цьому місті не вистачає тебе
КУЛЬТИВАТОР
- Дмитро Стус. Поєднання антиподів
ПОЕЗІЯ
- Олесь Ільченко. Деякі сни
М’яка палітурка, 264 с., видання 2006 р.
Про автора
Пошук
