Аватар

Увійти · Зареєструватися
 

Автори

 

Юхим Дишкант:Білі вірші лягают, як листя старих дубів

Після сьомого неба щось а таки побачим, Політаємо разом туди, де плачуть живі, І твоєю рукою майже піввійська страчено, У кав’ярні поетів, аскетів, повій.

Додав parnas 19 червня 2008

 

Юхим Дишкант:розбещеному дівчиську

Я беру тебе, як святу вечерю, Ніби волхви, снуються волинські дими. Танцівниці вуличних п’яних феєрій Під глухим ясеновим розп’яттям зими. Ці морози торішні чекали до крові, Із соломою тліли ще з того Різдва, Доки в душу чиюсь проб’ється корінь Той

Додав parnas 19 червня 2008

 

Юхим Дишкант:арфи

Арфи, арфи мерзнуть… Вороння дихає на бешкетне тіло співачки… Зустрінь її, намотай павутинку на гілку вишні, Стара казкарка побіля самого неба, Далебі, ти дуже жвава і встигнеш, Я люблю пити твою кавенцію із цукром, Як сніг і слухати ніч, Ти ж полю

Додав parnas 19 червня 2008

 

Юхим Дишкант:монолог до черниці

Ти, що чернецтво своє віддала І тепер високоснієш десь, Ніби пташка на сьому церковному дзвоні, А внизу ще замолюють нас, І вінчають тутешність з весною, Де лежать простирадла Збілілих вишневих повійниць. Вмокла в тіло своє Достеменно зливаєшся ти

Додав parnas 19 червня 2008

 
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска