Навпроти сидить Софія Майданська. Вона перебирає книжковий стосик. Приязно, блакитнооко дивиться. Натхненно і розлого розповідає. Вдумливо інтонує. Їй притаманна меланхолія. Ба більше, меланхолія личить Софії Майданській. Як і її текстам.
Додав Art-Vertep 11 серпня 2009
Давно помітила, що Софія Майданська не пилує за обсягами літературного доробку заради того, щоб конвертувати його в матеріальні статки, бо поставила собі - не фіглювати словом.
Нема тої курочки, яка б клювала зерна її текстів і несла золоті яєч
Додав Art-Vertep 17 грудня 2008
Тенденція розмежовувати «сучукрліт» і «сучасну українську літературу», помітна від часу появи творів «дев’яностників», поступово і несправедливо призводить до зникання такого поняття, як «цілісний літературн
Додав Art-Vertep 15 вересня 2008
Новий роман Софії Майданської “Сподіваюся на Тебе” – це містерія, коли
крізь слова звучить музика споминів, це коштовна перлина, яку зберігає
людська пам’ять, а «пам'ять – це тиха присутність любові, тінь якої
з
Додав markiza 28 серпня 2008