Василь Семенович Стус — український поет, літературознавець, правозахисник.
Народився 6 січня 1938р. в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив філологічний
факультет Донецького педінституту, вчителював, працював у газеті. 1963р. вступив
до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у Києві, звідки
його було відраховано за протести проти арештів у середовищі української
інтелігенції. Належав до т. зв. «шістдесятників» — опозиційно настроєних
представників творчої молоді, які активно боролися за відродження національної
культури, протестували проти реставрації сталінізму. 1972р. В. Стуса арештовано
разом з іншими українськими правозахисниками та засуджено до п'яти років таборів
і трьох років заслання. Перебуваючи в ув'язненні в Мордовії, продовжував творити
поетичні твори, писав заяви-протести проти переслідувань інакодумців в СРСР.
1979р. повернувся до Києва, але через 8 місяців його знову заарештовано і
засуджено на 15 років позбавлення волі.
Помер під час голодування в карцері 3 вересня 1985р. 19 листопада 1989р.
відбулось перепоховання праху Василя Стуса в Києві на Байковому цвинтарі.