Автори / Мар’яна Максим’як / «Кава для трьох»
Я — не я, як самота
Моя душа чужа…
Ти — не ти, мені б знайти
Твої загублені світи…
День — не день, десь шмат пісень
Лунає тихо «дзень»…
Тінь — не тінь, як бурий кінь
Це ж просто лінь…
******
бррр
бурмоче холодильник твої останні слова
я сиджу на кухні і думаю про каву
ти розтопишся на початку березня
і я буду довго плакати
а потім латати свою душу
мільйон спогадів тебе засипле
і коли стане нестерпно боляче
я висиплю тебе на подушку
бррр
******
Списано мільйони аркушів,
Вкрадено тисячі ночей,
Чорних очей
Твоїх.
Замислено стільки слів,
Включено стільки сонць.
Перший дощ
В зимі.
Сховано всю любов
В коробку від взуття.
І каяття -
Тобі…
******
ДОсконало моя пам’ять намалює
ПеРЕмогу над своїм кінцем.
Ми — саМІ і зовсім не сумуєм,
ФАнтастично дивлячись в лице.
Досить СОЛЬних номерів печалі
І манерів ЛЯльки або гри.
СІ мажор постав тепер надалі
ДО побачення, до нової весни…
******
вода мені казала
таємницю
сховати під спідницю
плач
а я не слухала
читала
тебе
поки ще
світло
не погасили
під
ліжком
******
бачу бо бреде
боком
басом
бубонить
була би бачила
ба
баба
білим
борошном
брата
брала
брама
бідкається
бо
буря
біжить
******
спогади
гади
на душу
вилізли
зробили там собі
ночівлю
а мене не питали
знали
що я
не сплю
мені моя жіночість
нагадує вічність
то довго?
******
Немає слів, залишилися сльози -
Метоморфози літніх автострад.
Моя залежність виросла у грози,
Які ніколи не впадуть в твій сад.
Мені нема кому сказати вічне,
Зі мною важко грати у життя.
Все, на моїй дорозі стрічне,
Я продала за перше почуття.
Тепер бери усе — мені не шкода.
В порожніх залах сховані сліди.
Та тільки серце не киває — згода.
Немає сенсу в кинутім «не йди».
******
Вимкніть небо! Я не маю сили.
Де ти був? Я скидаю крила.
Я вдягаю вірші. Тихо
Ненавиджу тебе… Лихо?
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Про автора
Вереснева. Врожаю-86 на Тернопільщині. Дещо сумна і лінива. Майбутній теолог і журналіст. Люблю слово — бавитись ним, слухати його, вивчати і просто мовчати словами. Авторка поетично-прозової збірки «Solo душі» (Львів, 2004).
