Автори / Олеся Мудрак / Глосолалії, або трохи еротичної поезії віл Лесі Мудрак
***
Бог – Ра –
на –
пуп
зві-ра
талі-с-маном
мана небесна – гуп –
най-ай-яй, коханий,
голова!
Овва!
Овал того пупа
прив’яжемо до чуба
чи до вуса (індуса?).
Горіла сосна – у Стуса…
Барабан гупає…
Що нижче того пупа є?
Орел чи чітка?
Не чіткá нитка,
що все – хрестиком
– хрестиком
ком… ком…
…Компот з персика.
А ти –
з вершника
– а?
Вершник вертиться,
веретено – у Пітера Пена!
А бог – Ра – на пупі…
Полотно
акварелі –
вище стелі!
Вище стелі!
Ви-ще?!
***
Stop!!! Оче-ви-дно,
дно видно, о-о-о!
Он, диви: – Чи Ви?
Чи не Ви:
отче,
лечо,
мачо…
В голові –
гном плаче.
…чап-пач-чап…
ходять сльози в очах:
Ізольда без Трістана
пережила три
стани,
а не…
Олжа?! жало –
у ло–
ні?! –
ло-
па-є…
Віп– пів-
екстаз –
узами шлюб-ни-ми –
враз…
А чи акбол, любка, є?
І – STOP!
Знову – на пост?!
Фортуна нутра
виголошує тост:
– За тебе, за мене,
за наше дитя…
…Тибет для нас – табурет.
чи терубат –
все глибше – назад…
Dasein,
спивай
те,
що вихопив місяць, а-а-ай! –
пивом мови цих тіл:
ось, тихцем – коло з кіл…
Лік?..
Оволодів оловом, оводе?
Тож – STOPPP!!!
ай-ай!
…дна таки не видно!
***
Ти мічений моїм лоном.
Монолюбов.
Лонолюбов?
Втиснув мене у прямокутник.
геометрична прогресія без доведення.
Затісно у кутку – тисне контур олівця.
Вимірюю альфа-бету,
відкидаю геть теореми, бо
не маю точки перетину з тобою в своїм лоні.
***
Шамани!
ша!
манú!
Поки не зірвались з язика глосолалії.
ЛОС?АЛІ?
Декодуємо сніг на безхатній мітлі.
МІТ?
…звивається барабан
набакир вогню…
НЮ!!!
У саркофагах вони на губах смерті губляться…
Рубенс не закриє пензля.
Пінзель не запізниться у бароко.
Вігвам шаманів вігвамить.
ритми булькають в ріці глосолалій.
SOS!OK?
О-фіра для звіра!
(ДИПТИХ)
І
Ви-ліз-ла із-під реб-ра дерева,
ребус?
аве!
світло – моє бра…
Єва – пра-пра…
пра-
поро-нос-ці
моїх почуттів ховають
у дуплах
свої санскрити…
рити?
тир?
сніг-снайпер
цілить
в тіло.
а воно
проситься в хлів:
там – віл, там – кінь, вівці
лівим
грають в шахи ко-пит-цем.
ихи!
сват!
ШАХ І МАТ – ТАМ –
ПОРОДІЛЛЯ…
впадають в жах
перейми дивно
перед
ножами.
O VITA NOVA!
сіна – прах…
я – ма-ма, ма-ма…
Вже
повні груди –
на дощу,
і не
повітря.
…повітка луснула – а-у-у-у –
мого повір’я,
семи церков і чакр семи – анестезія…
а екзистенції – інцест… о-о-о-о
і я, і я…
ІІ
Це – тест
на тебе і на мене –
ребрето спільне,
на пробу першу з-під ребра, –
душі годинника…
О, побут!
турбо днів пласких!
…а часу важель
стояв
ні в сих
стояв (!?)
ні в тих…
таки…
наваживсь…
***
(тим, хто полюбляє зустрічі-одноденки)
Скільки ж їх одноразових одноночників,
однострічників…
Грає ніч
настільним пазлами
і азарт завмирає скаліченим.
Хай їм грець на дуді захукає,
зареве ще ясна холєра!..
…Отруїли мовчання – круками –
позривали з вітрів портьєри,
щоб голки на себе висіять,
і голками щоб вранці знудило…
Ой, це лібідо, – річко-бистрице,
що спіймала потічок вудкою.
Сказ ті зустрічі змиє струменем,
а чи – струмом із Зарубіжжя…
Одноразові!
Страшно думати!
Як пляшки,чи,
пардон,
запобіжники..
***
…мандарина-живіт до живота.
Я стою на трьох своїх китах.
Ще – до прірви – кількасот цитрин.
Цілую прірви хвіст…
шкурин
з тої мандарини не збереш.
Я цілую…
прірви
прірви хрест.
Не Тебе, а шкіру?!
Боже збав!
…цитрусові кулі – для забав?
Господи!!!
І шафа, як двірник
вигрібає спогадів смітник.
Галасує іграшок мішок.
Я – у світі Твому
й пелюшок.
Тільки помаранчі.
Й хіті крик:
Я – не я…
а – свій двійник…
Додав nady 10 жовтня 2012
