Автори / Оксана Романюк / Люблю…

Я дуже сильно тебе люблю…Мені так гірко, так самотньо, що здається я помираю, розчиняюсь у холодному океані сліз і страждань. Мрію забути тебе, розлюбити, не думати про тебе кожну хвилину, не шукати зустрічі, не завмирати, торкаючись до тебе… Не любити! Боже, допоможи мені…Я не можу так більше жити. В мене немає сліз, немає думок. Я втратила змогу радіти, втратила себе… Ти всюди. У моїх думках, бажаннях, мріях. Ти заволодів моїм серцем і душею. Ти контролюєш мене. Кожного ранку цілую твою фотографію — як же мило ти посміхаєшся. Твоїй посмішці заздрять навіть ангели на небесах, адже вона ховає у собі таємницю любові. Я розумію: ти — це все, що мені потрібно, і те. чого в мене немає. Знову сльози, знову мрії про тебе. Знову самотність. Не хочу. Не можу. Стомилась…

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

Народилася 2.08.1989 р. у місті Дніпропетровськ. Я студентка  Дніпропетровського національного університету, за спеціальністю журналістика. Маю друковані роботи у місцевих та регіональних виданнях, проводжу концерти, у майбутн