Автори / Володимир Бунякін / Гримаси демократії (фельєтон)

У нас зараз народовладдя досягло такого рівня, що практично весь народ опинився у влади. Або при владі. Коротше, десь поруч. Тепер проблеми, кому керувати, нема. Є проблема — ким. Деякі гарячі голови вважають, що оскільки ніким, то треба розпочати з себе, але тут проблема в тому, що керувати собою, а особливо — відповідати за свої дії, ми ніколи не вміли. Для нас це нормальний стан, хоча кримінальний кодекс чомусь пов’язує його з божевіллям і неосудністю. Слава Богу, кримінальний кодекс у нас прийнято читати, коли ти вже сів і він тобі не потрібен, і тому він якраз нікому ніяких проблем і не створює, хоч півкраїни й сиділо, а друга половина звично готова.

Демократія прекрасна! Вона дарує легкість в душі, голові і шлунку. Як же ж здорово твердити самому собі: «Я подолав злочинний режим! Я вершив революцію!». Інших-то переконувати в цьому — пуста справа, бо вони триндикають те ж саме про себе. Та причетність до народовладдя зобов’язує, народжує рубці на серці і зморшки на чолі. Це раніше, в тоталітарному «совку», ти був безправним життєрадісним дауном, нічого не знав про велич власної історичної міссі, сім днів на тиждень спокійно глушив «проклятую» під кілечку та Висоцького і посміхався на всі свої чотири зуба. Зараз же відчуття відповідальності перед Батьківщиною, нехай і при повній відсутності свідомості, наводить тінь не тільки на тин, а й на твоє, просвітлене тризначною кількістю партій в країні, обличчя. Не час веселитись, коли рідній неньці погрожує небезпека від партії, що захопила сусідній сортир! И тому ти п’єш і крадеш все більше і більше, щоб не залишилось політичному опоненту, і з кожним стаканом стаєш все зліше та пильніше, щоб він, собака, ні на що й не розраховував. І, як і раніше, нічого не робиш, тому що у нас тягар влади сам по собі вважається тяжкою роботою. І невдячною, в чому особисто я убачаю прояв вищої справедливості.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

Коротко про себе. 38 років, юрист, пишу вже давненько, не член спілок і поки не хочу, фішка – гумористичні вірші аля Губерман, Іртєньєв і т.п. (ще пришлю), маю небагатий досвід публічного виконання, який збираюсь поповнювати. Фото не надсилаю з прин