Автори / Наталка Дев'ятко / Легенда про вовків і шакалів

Колись, за давніх часів, люди вміли розуміти мову птахів і тварин, довжина життя вимірювалася не роками, а сторіччями, та зірки, що бачили ті події, посивіли від часу.

Тоді люди виживали завдяки полюванню, і одного разу гурт мисливців оточив старого білого вовка. А був той звір останнім у своєму роді, єдиним з тих, хто зберігав мудрість давніх. Але не вистачило б йому сили битися за життя і волю. І тоді він ліг на землю і заговорив: «Якщо хто-небудь з вас зчервонить руки моєю кров’ю, то отримає дар, який потім назвуть прокляттям, дар винятковості, несхожості на інших, вигнання і самітності, що наділяє владою і чарівністю таланту творення. Хоча платою за нього буде неприйняття суспільством, бо ви станете іншими, — мовив старий вовк. — Ви будете як вовки у володіннях шакалів».

Але люди насміялися з його слів і вбили вовка, а троє найсміливіших напилися за давнім звичаєм багряної крові жертви, і коли озирнулися до товаришів, на них щирилися шакалячі морди.

І з того часу суспільство поділяється на талановитих і пересічних, на оригінальних і тих, що наслідують, на вовків і шакалів.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

Дев’ятко Наталія Володимирівна народилася 11 січня 1983 р. у м. Дніпропетровську. Закінчила Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (факультет Систем і засобів масової комунікації).