Автори / Ольга Куришко / Темрява або наші страхи
Вони виринають із темряви. Їхні образи набувають форми і чіткості. І у мене холоне кров. Як страшно! Невже це почалося знов? Вони стоять і дивляться на мене. Чудовиська, примари породжені моєю уявою.
Я знаю, що прокинусь і вони зникнуть. Щоб з’явитися знову наступної ночі.
Вранці я щиро попрошу: «Навчіть мене не бачити їх». Скажуть: «Гаразд». І поведуть мене доріжкою у різнокольоровий світ мрій. Моїх мрій. Він схожий на зелений сад. Квіти і трави горять пристрастю чиїхось сподівань, зелене листя насичене чиєюсь надією, а блакитне небо - вірою у своє краще мабутнє. І я починаю вірити, що виростуть і мої квіти, знайдеться місце для мене у цьому світі.
Але вони приходять знову. Як вчорашній день гаснуть спогади про те - краще. Я навчилась не кричати. Я майже звикла до очей, які з докором і цікавістю вивчають мене.
Вранці я біжу у той світ, щоб забути свої страхи і прошу: «Навчіть мене не бачити їх». Скажуть: «Гаразд». І поведуть мене доріжкою в сад. Все добре, я залишаюсь. Але обертаюсь, щоб посміятися над своїми страхами і не бачу нічого. Усе починається порожнечею і нею закінчується.
Цей світ не врятує мене від них.
Знову ніч. Я вже майже не боюся. Вони просто стоять і дивляться. І я починаю розуміти – темрява жива.
Ранок. Я знову прошу: «Навчіть мене не бачити їх». Кажуть: «Гаразд». І ведуть у світ, який діє вже за іншими правилами. Від тебе хочуть більше, ніж віру, бо дають час і допомогу. Я готова заплатити ціну, щоб залишитися.
Я вже чекаю на них. Боюсь і чекаю. Вони приходять такі ж мовчазні і моторошні. Тепер я з цікавістю починаю дивитись на них. Бо я розумію.
Вранці я не прошу нвчити не бачити їх. Бо я хочу бачити. Я не шукатиму інших світів. Я залишаюсь тут. Я залишаюсь у своєму світі.
Вони прийдуть знову до мене. І я почну розмову.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Про автора
Биография Предисловие (не обязательно) В сердце каждого человека есть дверь, в которую он не пускает даже дневной свет. Заходит он туда поспехом, чтобы тайна не ускользнула из темноты. А эта тайна есть в сердце каждого.
Молодець ! Багато хто з цим так і живе-але не ТИ . Життя страшніше за сон,тому радій що це просто СОН !