Учасники

Автори / Тарас Плахтій / Матриця українського суспільства. Теорія перезавантаження.

Останнім часом в масс-медіа  з’явилося ряд статей, в яких   різносторонньо аналізується  стан справ в Україні та обговорюються  причин того, що маємо. Дана стаття є спробою автора запропонувати  своє бачення ситуації, проаналізувати її узагальнено та системно  і на основі зроблених висновків  показати реальні шляхи та механізми  для кардинальних змін  на краще. Робота  складається з двох частин – у першій громіздкими реченнями описано заплутані припущення  з використанням спеціальних термінів та придуманих автором словечок  типу „квазісупермаятник”. Друга частина – простіша та конкретніша. У ній представлені актуальні, на думку автора, вимоги до  формування ефективних, якісно нових про-українських партій та громадських організацій. Однак  без усвідомленого розуміння  положень першої частини, сукупність тверджень  другої виглядатиме безпідставною, наївною  та безглуздою.

 

Спостерігаючи за напруженим політичним життям в Україні, я раптом усвідомив страшну для себе річ: я не знаю, за кого голосувати на наступних виборах. Причина тому одна - вже зараз видно, що демократичні сили будуть розпорошені, вони пасивно споглядатимуть, як кілька близьких за програмами  кандидатів поборюватимуть один одного на спільному електоральному полі, не зважаючи на неминучий програш внаслідок міжусобиць. Важко спостерігати як зіштовхуються лобами у надуманих конфліктах українські патріоти – прості члени різних партій, що разом стояли на Майдані.  Боляче, коли ті, кого ми вважали найкращими, на кого рівнялися і кого привели до влади з незрозумілих причин раптом  забувають про свої передвиборчі обіцянки і часто діють в розріз з ними.

Коли спробувати віддалитися від виру подій і глянути на ситуацію збоку  неупереджено та без емоцій, постає  думка, що існує якась базова причина всіх наших невдач за роки Незалежності, причина, що закладена у сам фундамент  функціонування українського суспільства.

 

Частина перша – заплутана.

 

Більшість з нас пам’ятає, як у початкових класах школи  на уроках природознавства вчителі демонстрували нам простеньку модель для вивчення  руху Землі навколо Сонця. Вона складалася зі стійки з простою лампочкою, яка позначала Сонце,  навколо неї  на металевій трубі, рухалася куля – Земля з нахиленою віссю. Сам механізм був спроектований  таким чином, що можна було спостерігати  процеси переходу дня в ніч, зміни пір року, настання  полярних ночі і дня.  Ця модель була виготовлена лише з метою наглядно показати нам будову Сонячної системи, і нікого не турбували її відмінності від оригіналу (наприклад – наявність металевої труби, яка підтримувала кулю).

Спробуємо представити  людське  суспільство моделлю такого самого ґатунку, ставлячи перед нею єдину вимогу -  моделювати  та пояснювати природу якомога більшої кількості  суспільних явищ та процесів.

На мій погляд, цю вимогу, після деякого доповнення  та ускладнення,  успішно виконує модель функціонування людського суспільства, запропонована  фізиком Вадимом Зеландом у книзі „Трансерфінг реальності”. Використовуючи її,  ні на мить не будемо забувати, що це лише модель. Хочу підкреслити, що дані викладки  не є спробою автора обговорювати, обстоювати чи пропагувати альтернативні уявлення про Світобудову. Ставлення до них – особиста справа кожного. Модель Вадима Зеланда взята за основу тільки тому, що вона, на думку автора, дуже вдало та адекватно відображає, уніфікує і пояснює більшість процесів функціонування та взаємодії суспільних структур на будь-якому історичному проміжку.

Отже, приймемо наступне:

 Все людське суспільство організоване в складну систему,  що збудована з окремих структур – від сім'ї до великих корпорацій та держав. Одночасно зі створенням та розвитком цих структур  формуються енергоінформаційні сутності, котрі беруть на себе функцію управління та стабілізації суспільних утворень. Для простоти називатимемо згадані  енергоінформаційні сутності маятниками. Будь-який маятник існує за рахунок енергії своїх прихильників ( яка виділяється в результаті психоемоційної прив’язки до сукупності його ідей ) і синхронізує їх діяльність, об’єднуючи в організовану спілку. Можна сказати, що об’єднання людей в групи чи структури , відразу приводить до у утворення  та підключення  зовнішньої  програми – маятника, котра починає управляти поведінкою  структури. Важливо розуміти, що коли людина стає елементом такого утворення, їй доводиться несвідомо  слідувати основному правилу маятника „Роби, як я!”. В основному маятники живляться енергією конфлікту ( наприклад конфлікту прихильників якоїсь ідеї з її противниками). Тому можна сказати, що всю історію людства супроводжуються конфлікти між конкуруючими маятниками за джерела енергії.

Вище курсивом приведено основні положення книги В. Зеланда, які описують природу маятників. Спробую їх коротко  розкрити нижче, але, все ж, для кращого розуміння, раджу читачам ознайомитися з авторським тлумаченням.

Для розуміння суті  та природи маятників, згадаємо поняття «Системи», проти якої боролися дисиденти часів СРСР. Вона, власне,   і була  енергоінформаційною сутністю -  маятником, про які йдеться  у моделі В. Зеланда.  ЇЇ не можна було ні побачити, ні  безпосередньо знищити. Можна  було лише припустити, що вона існує. Тобто  «Система» не проявлялася  фізично – ми спостерігали лише наслідки її діяльності. Так само ми бачимо  наслідки існування, наприклад , магнітного поля, спостерігаючи  рух залізної стружки під його впливом. Тому можна припустити, що енергоінформаційна сутність  має польову природу. Людство описало, дослідило  та навчилося керувати простими полями. Наприклад,  діючи  на  джерело магнітного  поля матеріалами з різними феромагнітними властивостями можна успішно управляти ним та використовувати за потребою. У даній статті  зроблено спроба довести, що по аналогії з магнітними полями, енергоінформаційними сутностями можна і треба управляти шляхом впливу на складові елементи з метою реорганізації певним чином самої структури джерела цих сутностей.

Ще одним яскравим прикладом енергоінформаційної сутності є „Дух” чи „Енергетика” Майдану, яку її учасники відчували майже фізично, яка торкалася безпосередньо Душі кожного. Адже в  основу  ідей  Майдану  були закладені найзрозуміліші та найближчі для нас ідеали Любові, Братерства, Рівності, Справедливості та  Свободи. Коли згадати очевидну відсутність агресії до представників протилежних ідей на рівні простих учасників, масових спроб пояснити їм свої ідеали та допомогу у побуті, стає зрозуміло, що на практиці був реалізований принцип Любові до ворогів своїх, який об’єктивно випливає з всеосяжного принципу Любові до ближнього. Бо справді, не може бути тобі ворогом той, з ким ти єдиний, бо і ти, і він є часточками Єдиного Цілого, а різниця полягає лише у наявності у кожного своїх сукупностей ідей та уявлень, що можуть відрізнятися.

Людське суспільство у всій його багатогранності можна  змоделювати як процес   появи,  розвитку, взаємодії та згасання  енергоінформаційних сутностей - маятників, котрі виникають в результаті об’єднання будь-якою ідеєю двох або більше людей  (починаючи з найменшої структури – сім’ї, створеної на ідеї продовження роду, закінчуючи глобальними міжнародними інституціями, котрими рухає ідея  отримання прибутків чи  глобальної влади). Далі  ми розглядатимемо лише маятники, що суттєво впливають на загальний стан великих структур  суспільства -  партій, громадських організацій, промислових та фінансових корпорацій, держав та їх союзів. Основною властивістю цих феноменів  є боротьба між собою за вплив  на  членів суспільства  - енергетичних донорів  та нарощування   своєї   енергетичної ваги за рахунок їх захоплення. Тобто чим більше людей захоплює якась ідея, тим потужніший утворений нею енергетичний феномен. Теоретично, кінцева  мета  кожного маятника  зумовлена його природою – стати найвпливовішим  від усіх інших, отримати глобальну владу та заволодіти всіма ресурсами.

Одним з інструментів нарощування потужності маятника є набуття та реалізація ним владних функцій для отримання додаткової енергії та ресурсів. Ця  влада здійснюється будь-якими структурними одиницями суспільства з моменту їх створення в результаті   усвідомлення нею своїх інтересів. Спочатку вона здійснюється інтуїтивно, але, у міру  самоусвідомлення структури,  справляння  влади  набувають системного характеру. Тобто,  чим сильніша ідея маятника  (чим більше люди – донори енергоінформаційної сутності, що підживлюють її своєю енергією, переконані у істинності базових ідей) та складніша його структура – тим більш системно, а, отже,  ефективніше здійснюється влада.

 

Розвиваючи та ускладнюючи запропоновану Вадимом Зеландом модель, розглянемо внутрішню структуру самого маятника та природу його взаємодії з іншими аналогічними енергоінформаційними сутностями.

Для кращого розуміння подальшого матеріалу, змушений вчинити проти логіки написання статей такого типу, а саме: подати у цьому місці приклад застосування пропонованої мною  методики аналізу функціонування суспільних структур, який мав би бути у кінці першого розділу після докладних теоретичних викладок та визначень нових термінів.

 

Як приклад, розглянемо феномен Майдану у призмі  запропонованої моделі.

Частина внутрішніх супермаятників (олігархічних кланів) у боротьбі за владу  в державі порушила загальноприйняті норми політичної боротьби. Внаслідок цього активізувався постійно існуючий, але подавлений  маятник - „Майдан”, сформований близькими для кожного ідеями Справедливості, Порядності, Чесності, Свободи, Незалежності та Достатку. Слабші супермаятники об’єдналися у своїй боротьбі проти порушників правил  і свідомо почали розхитувати  „Майдан”, надавши йому початкову енергією та ресурси. Внаслідок цього  почався стрімкий автономний  процес наповнення цього маятника   енергією за рахунок залучення великої кількості нових прихильників. Процес „накачування” маятника енергією посилювався телетрансляціями та вибраним способом організації виступів з трибуни. Спроба конкуруючих супермаятників розхитати маятник „Антимайдан”, незважаючи на залучені ними енергію та ресурси,  практично провалилася внаслідок непереконливості та аморфності  базових  ідей, покладених в основу його формування, таких як Достаток і Страх (перед можливими загрозами приходу до влади нових сил). Тому в результаті зіткнення за владу перемогли супермаятники, котрі володіли потужнішим простим маятником. Безперечно, не обійшлося і без втручання зовнішніх, значно потужніших супермаятників, які з різною активністю підтримували ті чи інші сили, досягаючи своїх цілей на полях глобального зіткнення супермаятників. Після перемоги  маятник „Майдан”, в наслідок нерозуміння  природи суспільних процесів  членами  його структури, які гучно святкували перемогу, вдовольнившись делегуванням своїх владних повноважень структурам союзних супермаятників, був погашений  останніми до певного рівня активності. Супермаятники – переможці отримали  контроль над маятниками адміністративних установ і організацій держави, а, отже, над її найважливішими фінансовими потоками та ресурсами. Переможені супермаятники, втративши потужні джерела енергії та ресурсів, перейшли в опозицію та почали шукати шляхи до реваншу. Слід відзначити, що повного загашення переможених супермаятників не сталося у зв’язку з  їх значною залишковою  потужністю в результаті мирного  протіканням процесу боротьби маятників «Майдан» та «Антимайдан» на фізичному плані. Стратегічно виграли всі супермаятники, що брали участь у подіях – їм вдалося ще міцніше закріпити у колективній підсвідомості нашого народу і світової  спільноти навіювану ними  протягом всієї історії людства ідею безперспективності для кожного з нас  активної  суспільної позиції та будь-яких дій для здійснення впливу на перебіг подій у суспільстві.

 

Очевидно, що для координації інтелектуальних,  ресурсних та фінансових зусиль з метою  реалізації базового комплексу  ідей,  наслідком яких і є зародження самого маятника, в структурі   утворюється ядро  з найбільш активних донорів, здатних та зобов’язаних  вирішувати практичні задачі. У міру розвитку та становлення маятника, його ядро концентрує у своїх руках все більше влади  всередині структури  і  починається об'єктивний та невідворотний процесс усвідомлення ним своїх власних інтересів та цілей, що поступово але все більше і більше починають розходитися з початковими. Це рівнозначно зародженню та формуванню в учасників  ядра нового комплексу ідей, а тому можна стверджувати, що в маятнику з його ядра  поступово формується СУПЕРМАЯТНИК, який реально володіє та управляє  всіма енергетичними, фінансовими та матеріальними  ресурсами материнської структури. У разі досягнення  достатньої потужності,   супермаятник, ввібравши всю енергію та ресурси  материнського маятника, здатний від’єднатися  від останнього і почати автономне існування. Він  захоплює навколишні  дружні чи слабші конкуруючі маятники, комплексно діючи на ядра їх структур з допомогою ефективного використтання  привласненого  ресурсу материнського маятника, або створює  нові штучні  маятники для живлення отриманою від них енергією та оперування їх ресурсами. Як правило, у  випадку зустрічі  та конфлікту слабшого супермаятника  з більш сильним, останній   за якийсь час    перемагає  1) концентровано спрямовуючи свою дію на ядра структур  простих маятників – сателітів  слабшого супермаятника; 2) створюючи  штучні маятники на основі протилежних ідей щодо  маятників супротивника та  зіштовхуючи  їх у конфліктах . В кінцевому результаті сателіти переможеного супермаятника опиняються у  владі переможця. Залишившись без джерел енергії та ресурсів, переможений супермаятник   загасає або залишається існувати з пониженою потужністю.

Отже однією з найважливіших властивостей  супермаятників  є їх   здатність    самим  створювати прості маятники, що залучують величезні кількості  донорів  за рахунок експлуатації   ідей – архетипів, закладених у колективному безсвідомому, а саме - прагненні людей до Рівності, Свободи, Справедливості, Незалежності та Достатку. Зіштовхуючи такі маятники у конфліктах, супермаятники отримують майже всю енергію, яка виділяється в результаті зіткнення.

Зрозуміло, що найскладніші та найпотужніші  супермаятники  суспільства здійснюють свою владу та контроль комплексно і системно  впливаючи на світогляд людей, ідеологію, бачення та трактування  історії, на економіку, на генетичний стан популяції   та застосовуючи  прямий  примус. Управляючи у такий спосіб діючими простими маятниками, зіштовхуючи їх у постійних конфліктах, вони  закладають у свідомість членів підконтрольних структур  потрібні   для себе  комплекси ідей. Таким чином супермаятники набирають  колосальної  потужності за рахунок живлення енергією та ресурсами усіх донорів підконтрольних їм маятників.

Це означає, що нав’язуючи суспільству певні комплекси ідей та формуючи „правила гри” його життєдіяльності ,  можна непрямими методами впливати на поведінку членів суспільства та приховано керувати ними.

Отже,  головними  властивостями супермаятника на відміну від простого маятника є: 1)  відсутність ядра з огляду на вузьке коло усвідомлених учасників структури; 2) відносно рівномірний розподіл владних повноважень серед учасників структури; 3) здатність мігрувати з одного до іншого простого маятника з метою живлення їх енергією та контролю над ресурсами; 4) здатність створювати штучні маятники, щоб  живитися енергією та використовувати їх у боротьбі з іншими супермаятниками.

Логічно   припустити, що  в результаті природного відбору за тисячоліття людської цивілізації  залишилася відносно невелика група  супермаятників, утворених структурами з  обмеженим колом свідомих  учасників. Ці супермаятники контролюють чи здійснюють  спроби взяти під контроль звичайні маятники, а також   самостійно створюють  і  управляють  маятниками нижчого рівня, зіштовхуючи їх у конфліктах та  паразитуючи на них – живлячись енергією і управляючи ресурсами всіх підконтрольних  маятників.

Не всі маятники формуються супермаятниками. Деякі утворюються  в результаті приходу визначних особистостей, котрі озвучують актуальні для певного історичного моменту базові ідеї, що резонують  з архетипами колективного безсвідомого суспільства. Тобто чітко лінгвістично сформульована та закладена в суспільну  підсвідомість  ідея, зрозуміла та  прийнятна його членами, формує потужний маятник, який  з часом реалізує її на фізичному плані незважаючи на спротив супермаятників. Все що останні  можуть зробити і успішно роблять – це здійснити комплексний вплив на ядро сформованого таким способом маятника та, підпорядкувавши його, переключити  потоки енергії і ресурсів на себе для досягнення своїх цілей.

Зокрема, так сталося  і  з ідеєю „сім’ї великої, вольної, нової” Т. Шевченка, котра була посіяна ним  у колективну  підсвідомість морально та фізично подавленого українського народу і, з часом, реалізувалася у створення незалежної Української держави. Не здужавши подолати маятник Української державності , конкуруючі маятники та супермаятники, сконцентрували дію свого впливу  на його ядрі, використовуючи підкуп, примус, дискредитацію і тому подібні методи, сіючи розбрат серед членів структур, що формують  супермаятники національних еліт. На все ж українське суспільство, з метою послаблення його енергії та обмеження наявних ресурсів, вони здійснюють тиск   комплексно впливаючи по всіх напрямках  – деформують  світогляд, зомбуючи людей  з допомогою контрольованих засобів масової інформації,  пропагують хибні ідеології та нав’язують чужі цінності, сприяють нівелюванню рівня освіти, здійснюють мовну агресію, переписують та неправдиво  трактують  нашу історію, різними способами ставлять під свій контроль економіку країни, впливають на генофонд нації, сприяючи   споюванню та наркотизації  народу з метою паралізувати його волю та заблокувати усвідомленість, замовчують правду про шкідливі інградієнти в продуктах харчування, сприяють безконтрольному поширенню та вживанню небезпечних для здоров’я ліків, просувають проекти, що непоправно шкодять екології,  а також перманентно створюють загрозу силового військового примусу. Мова, звичайно йде не про один, відомо який,  а про всі  оточуючі супермаятники, котрі діють  з різною активністю  не без участі частини прямо або приховано керованих внутрішніх маятників та супермаятників. Безперечно, деякі з них  у частині питань ситуативно підтримують маятник Української державності, але, зрозуміло,  роблять це не з альтруїстичних міркувань.

Зрозуміло, що приведене твердження про комплексний вплив супермаятників справедливо для народів усіх існуючих держав, в тому числі і  для російського народу. Адже, набагато потужніший  від маятника України, маятник Російської держави, концентрує свою увагу переважно на питаннях монолітності країни та підтримання свого статусу наддержави. В той же час, питанням  благополуччя, достатку та здоров’я громадян у Росії приділяється приблизно така ж увага, як в Україні. А проблема ожиріння американців внаслідок вживання харчових продуктів, виготовлених із сировини з високою концентрацією стимуляторів росту, яскраво свідчить про ставлення маятника їх держави до стану генофонду свого народу. Можна припустити, що рівень турботи про власних громадян та захисту їх від шкідливого впливу зовнішніх глобальних супермаятників не залежить від потужності маятника держави, а лише  від степені концентрації влади в руках кола її внутрішніх супермаятників, що контролюють керівництво держави.

Важливо розуміти, що свідомо ініціюють такі системні дії не конкретні особистості чи нації. Всі вони, будучи членами певних структур,  є керовані маятниками  комплексів   ідей цих структур та супермаятниками, які  застосуванням такого впливу  вирішують свої задачі  по отриманню  енергії та ресурсів. Будь-які дії члена структури супроти її маятника приводять до прояву структурою агресії проти носія чужорідних ідей, що закінчується або виходом з неї  цього елемента або його пригніченням.

Для справедливості слід сказати, що природа маятника комплексу ідей української держави така ж сама, як і всіх інших - його донори, носії сукупності  відповідних ідей, переважно так само неусвідомлені у своїх діях та керовані маятником структури. Це правило поширюється на будь-яку організовану сукупність людей, а тому  лише певним чином  вибудувана система формування  ядра маятника, як показує історичний досвід,  може забезпечити її від трансформації  в авторитарну чи тоталітарну структуру.

Слід відзначити, що впродовж історії людства спостерігається природний процес зменшення концентрації влади у ядрах структур, котрі формують звичайні маятники  та збільшення кількості членів самих ядер. Яскравий приклад цього  – трансформація монархій та імперій.

Незаперечно, що найбільш  потужні маятники формуються комплексом  ідей, що співзвучні з архетипами  Рівності, Свободи, Справедливості, Незалежності  та Достатку, які доповнені ідеями  шляхів їх досягнення. Такі маятники формуються самостійно або  створюються штучно зацікавленими супермаятниками, найактивніші носії їх  ідей  об’єднуються в ідеологічні партії, котрі в свою чергу для оперативного вирішення управлінських задач формують ядра маятників – керівні органи. У зв’язку з невеликою чисельністю членів ядра  та високою концентрацією отриманої ними влади над енергією всього маятника і його ресурсами, власне, саме ядро і стає найслабшою ланкою структури, яка, по-перше, внаслідок усвідомлення своїх власних інтересів, часом кардинально розбіжних з інтересами материнського маятника, починає діяти самостійно, а, по-друге, легко  піддається комплексному зовнішньому впливу.

Отже, у розглянутій моделі функціонування людське суспільство представлено трьохрівневою системою -  матрицею, на одній з площин якої взаємодіють  самі люди, на другій – прості маятники і на третій, відповідно,  супермаятники. Коли розглянути аналогічну трьохрівневу систему гусениця - курка - людина, стає очевидно, що протистояння складових нижчого  рівня з вищим безперспективне і матиме однозначний результат хоча б тому, що елементи нижчого рівня можуть навіть не підозрювати про існування та можливості  елементів вищого.

Легко побачити, що протистояти маятникам, наприклад, партіям з неприйнятними ідеями, можна лише створивши структуру аналогічного типу і потужності. Але слід пам’ятати, що така структура цілком беззахисна перед супермаятниками.   Тому, для протистояння з останніми необхідна структура одного з ними, третього рівня, але позбавлена властивості  від’єднуватися від материнського маятника, бо є з ним одним цілим – умовно назвемо її КВАЗІСУПЕРМАЯТНИКОМ. Тобто можна стверджувати, що для успішного втілення  ідей, що співзвучні з основними архетипами колективного безсвідомого людського суспільства, необхідна принципово нова структура - квазісупермаятник, що за своїми властивостями кардинально відрізняється від існуючих структур – маятників та супермаятників і, очевидно, є їх гібридом.

 

Аналіз викладеного  приводить до   постановки задачі  формування нового або перетворення у квазісупермаятник існуючого простого маятника з відносно широким колом учасників структури на основі  комплексу   ідей, що резонують з основними архетипами колективного безсвідомого людського суспільства. Він повинен володіти     якісно новим ядром ( рівновеликим   самій структурі ) , яке надійно  захищене від зовнішніх впливів, щоб могти  реалізовувати лише власні ідеї, та мати вбудовану систему попередження трансформації  ядра і утворення з нього самостійного супермаятника.

 

На мою думку, практичне вирішення цієї задачі, відповідно, полягає  у свідомій  якісній реорганізації  внутрішньої структури  материнського маятника  з метою рівномірного розподілу владних  повноважень серед її учасників. Крім того, за групою найактивніших членів слід залишити  лише функцію генерування  та аналізу стратегії і тактики  партії таким чином, щоб повністю виключити можливість формування  керівного ядра і набуття ним самостійності. Одночасно слід   створити  надійні механізми для попередження та автоматичного виявлення  залежності  активістів партії  від зовнішніх супермаятників.

 

Відомо, що закони та правила функціонування  суспільства в цілому є відображенням суми законів та правил функціонування  сукупності його складових частин, тому формування захищених від зовнішніх впливів та внутрішнього руйнування структур вищого рівня суспільної матриці, без сумніву, приведе до такої ж захищеності надструктури. А закладання в основу таких структур ідей, співзвучних з базовими архетипами колективного безсвідомого - Любові, Добра, Рівності, Свободи, Незалежності та Достатку,  приведе до спільних зусиль  всього суспільства, спрямованих  на їх реалізацію.

Звичайно, це не проста задача і можливість її розв’язання залежить від рівня усвідомленості членів структур. Час покаже, як  довго слід чекати, допоки  кількість усвідомлених членів партій, а, можливо, і всього суспільства, перетне критичну межу, після якої почнуться якісні перетворення у суспільних структурах. Зрозуміло, що глобальні супермаятники чинитимуть спротив, підкидаючи та нав’язуючи  суспільству споживацьку психологію, організовуючи яскраві розважальні видовища різного ґатунку з метою концентрації на них суспільної уваги, та, головне, системно доводячи нездатність членами суспільства особисто впливати на ситуацію.

Одним з головних висновків аналізу моделі, що розглядається  у роботі,  є висновок про те, що ні окремі особистості, ні цілі нації чи  релігійні групи не є свідомими у своїй підпорядкованості маятникам, які , здебільшого, є самі керованими супермаятниками. Тому спрямовувати свою ненависть, ворожість та неприйняття на особистості чи цілі народи неприпустимо хоча б тому, що це приводить до відповідного ставлення до нас, не кажучи вже про порушення базового загальнолюдського принципу - Любові до ближнього. А формування у собі та пропаганда   ненависті до маятників чи супермаятників рівнозначно закликам   ненавидіти магнітне поле.

 

Лише високий рівень усвідомленого розуміння природи та законів функціонування суспільних структур достатньою кількістю людей та здійснення ними певного впливу на енергоінформаційні  сутності  вищих рівнів, які є енергетичною надбудовою діючих структур суспільства, шляхом реорганізації останніх на певних засадах, може  привести до суттєвих і незворотних змін на краще в українському чи будь-якому іншому суспільстві.

 

 

Звичайно, запропонована модель є дуже наближеною,  бо не може відобразити  всієї повноти та складності суспільних процесів - вона включає не одну „металеву трубу”, таку ж, як у шкільній механічній моделі Сонячної системи. Але приведені викладки дають змогу краще усвідомити природу явищ та подій, що супроводжують формування Української держави, повніше побачити загрози, спрогнозувати подальший розвиток ситуації та виробити дієві механізми захисту існуючих та новостворених  про-українських структур – партій та громадських організацій  від зовнішніх та внітрішніх деструктивних впливів.

 

 

Частина друга – простіша та конкретніша.

 

На мою думку, існує об’єктивна та закономірна властивість для будь-яких  суспільних структур, сформованих на принципі делегування владних повноважень всіма членами структури певному колу представників. Вона полягає у формуванні керівного ядра, що  у  міру концентрації у своїх руках владних повноважень та ресурсів структури, усвідомлює свої власні інтереси, які щодалі суттєвіше відрізняються від інтересів материнської структури, і стає, по суті, автономною надструктурою. В результаті керівне ядро або від’єднюється від структури, ввібравши всі ресурси, і починає існувати автономно, взаємодіючи з іншими такого роду надструктурами, або потрапляє під вплив та контроль більш потужніших надструктур.

Вважаю, що подолання негативних наслідків, спричинених такою властивістю, полягає в УСВІДОМЛЕНОМУ, ПОСТУПОВОМУ та НЕНАСИЛЬНИЦЬКОМУ формуванні якісно нових суспільних структур з реалізацією владних повноважень всіма членами структури особисто (швидко та насильницьки, і тому з катастрофічними наслідками, зміна системи влади відбулася в 1917 році).

Крізь призму викладок і висновків першої частини статті  розглянемо ідеологічні  партії - чи не єдині доступні про-українським силам структури для розбудови та зміцнення  держави.

Інтереси  частин суспільства в усіх демократичних державах представляють партії – інститути здійснення влади , котрі винайдені ще кілька століть тому. За весь час свого існування, вони не потерпіли принципових змін – механізм їх функціонування впродовж століть  залишається тим самим – владні повноваження простих членів партії передаються обмеженій групі лідерів, котрі здійснюють управління наявними ресурсами   та реалізовують на практиці базові ідеї. Неозброєним оком видно всю уразливість керівних ядер  партій перед підкупом, шантажем чи погрозами з боку паралельно існуючих сильніших структур. Крім того, можна стверджувати, що прийшовши до влади, партії вибудовують таку систему управління суспільством, яка віддзеркалює систему управління самою партією, що приводить до переносу  та тиражування її недоліків.

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що, власне, в самому явищі делегування владних повноважень  і лежить природа легкої уразливості партій перед структурами вищого рівня, наприклад, олігархічними кланами, які володіють значними енергетичними фінансовими   та матеріальними ресурсами. Ситуація ускладнюється тим, що рядові члени партій переважно сприймають та відкликаються на ідеї, співзвучні з основними архетипами колективного без свідомого, не вникаючи, а часто навіть не підозрюючи про можливість здійснення структурами вищого рівня комплексного впливу на них самих та, особливо інтенсивно , на керівників їх партій. Також вони у своїй більшості не усвідомлюють  об’єктивності, а тому  невідворотності процесу формування та розходження власних інтересів керівного ядра з початковими ідеями партії у міру концентрації в його руках влади над ресурсами структури.

З приведеної вище властивості суспільних структур, сформованих на принципі делегування владних повноважень, випливає наступний наслідок. Основним протиріччям сучасної людської цивілізації є протиріччя між інтересами бізнесових чи фінансових корпорацій, як найбільш ефективних економічних структур та істинними інтересами суспільства в цілому. Причому основна задача  владних державних інституцій ефективно відстоювати інтереси суспільства та збалансовувати їх з інтересами множини корпорацій не вирішується або вирішується   не на користь суспільства через беззахисність цих інституцій перед системним впливом структур з потужним фінансовим та організаційним ресурсом.

 

Коли взяти для прикладу фармацевтичну корпорацію, впадає відразу в око протиріччя між її основною задачею як бізнесової структури - заробити якнайбільше грошей шляхом продажу все більшого асортименту та кількості ліків, що можливе лише при збільшенні кількості хворих чи, хоча б, людей, котрі вважають себе хворими, та життєвою потребою суспільства в здорових членах, яка автоматично передбачає зменшення попиту на ліки. Коли врахувати організаційні фінансові можливості власників такої корпорації, стає зрозуміло, що вони, вирішуючи свою основну задачу, різними способами впливатимуть на діючу владу, лобіюючи, наприклад можливість реклами лікарських засобів по телебаченню, чи запровадження якогось нового обов’язкового щеплення і т.п. Одночасно з цим, вони комплексно впливатимуть на інші корпоративні утворення, наприклад, на всю систему охорони здоров’я, стимулюючи лікарів призначати вироблені ними ліки.

Протистояти цьому може лише система державної влади, що формується з представників   громадських організації чи партії, члени яких  усвідомлюють реальний стан справ та відстоюють істині інтереси суспільства. Але, нажаль, на сьогодні вони сформовані у спосіб, що приводить до  концентрації всієї влади в руках невеликої кількості керівників при повній пасивності рядових членів. Відповідно, можна передбачити, що власники корпорації легко знайдуть як вплинути  і заблокувати роботу таких структур, внаслідок чого гарні наміри залишаться лише деклараціями.

В той же час, фармацевтичні корпорації самі зазнають впливу інших структур свого рівня, наприклад міжнародних фінансових груп. Їх же працівники зазнають негативного впливу  внаслідок  діяльності корпорацій, виробництва  яких, наприклад, забруднюють  навколишнє середовище.  А люди – прості члени всіх структур (все населення країни чи планети) зазнають комплексного впливу з боку всієї множини таких утворень.

На мій погляд, у більшості країн світу вже сьогодні сформована власне така система життєдіяльності суспільства. Очевидно, що всі її недоліки особливо виразно проявилися в Україні через майже повну нездатність громадян до самоорганізації внаслідок швидкої зміни суспільного ладу та розмивання базових цінностей.

Самі заклики до свідомості та активності громадян матимуть певний ефект, проте слід враховувати, що впровадження споживацької психології у суспільство та приховане пропагування соціальної апатії з допомогою мас-медіа, що контролюються тими ж корпораціями, приводить до зворотного. А безперервний пошук свідомих, чесних та порядних людей з метою впровадження їх  у діючу систему влади без кардинальних якісних  змін базових принципів її справляння, приведе лише до поглинання системою таких людей, після чого вони або вмонтуються в неї або будуть розчавленими.

Очевидно, що шлях корпоратизації економіки є об’єктивним явищем її розвитку і тому українська економіка йде ним зараз і пройде його до кінця  у будь-якому випадку. Тому, на мою думку, для відстоювання істинних  інтересів суспільства в цілому та їх збалансування з інтересами корпорацій, слід у першу чергу  формувати суспільні структури принципово нового типу, які здатні ефективно виконувати таку місію шляхом якісної зміни системи справляння влади. Вважаю, що це один з найреальніших  шляхів практичного втілення всього позитивного, що пропонується у задекларованих програмах діючих українських партій та громадських організацій.

 

На основі висновків за результатами аналізу запропонованої моделі функціонування людського суспільства можна  сформулювати наступні вимоги  до побудови   про-українських якісно нових партійних структур, які здатні ефективно долати виклики, що постали перед суспільством  на сучасному етапі:

 

1.                 Наявність  зрозумілого,  позитивного та творчого комплексу світоглядних ідей, що формується на основі  базових архетипів колективного безсвідомого людства -  уявлень  про Любов до ближнього, Добро, Свободу, Рівність, Справедливість, Достаток  та Незалежність.

            Не треба далеко шукати - ці ідеї майже повністю  закладені в  положеннях  Конституції України.

 

2.                 Усвідомленість та глибоке   розуміння усіма членами партії основ  функціонування суспільних структур  та способів їх взаємодії.

Роз’яснення цих основ  членам партії проводиться при їх вступі у структуру.

 

 

3.                 Повна відкритість усіх партійних документів та відсутність прихованих цілей. Відкритість - це необхідна умова існування партії якісно нового типу, адже будь-яка секретність відразу спричинює формування керівного ядра  - носія секретів та перебирання ним владних функцій.

            Партії нічого приховувати – вона діє у своїй державі і відкрито працює для  добра і щастя для свого народу. Крім того, зрозуміло, що при сьогоднішньому рівні розвитку технологій, секретів просто не існує, вони лише стають засобом  невідворотного  у майбутньому політичного шантажу.   

 

4.                 Обговорення та  прийняття шляхом голосування рішень по усіх питаннях партійного життя кожним членом партії  свідомо, осмислено та особисто -  без делегування своїх владних повноважень  обмеженому  колу лідерів. Застосування  на початковому етапі системи підтвердження  віртуально проголосованих  рішень  на періодичних  регіональних зборах усіх членів  партії.

Стан сучасних  технологій та науково-технічний прогрес дозволяє вже зараз  реалізувати  такі проекти -  розвиток Інтернету та засобів комунікації дає змогу  безпосередньо кожному члену партії приймати участь в голосуванні з усього спектру питань партійного життя та розвитку. Більше того, не треба нічого придумувати – все реально  вже існує. Прототипом такої системи можуть бути соціальні сайти, такі як “В Контакте”. Його успіх та визнання а також кількість користувачів переконливо говорять про актуальність та затребуваність такого засобу комунікації. А сама оболонка потребує лише незначної адаптації для того, щоб стати повноцінним партійним сайтом з персональними сторінками членів, з форумами та обговореннями, зі сторінками комітетів та інших підструктур, з відкритою системою голосування і відображення його результатів на персональних сторінках, з повним доступом до всієї партійної інформації, з системою рейтингів активності членів партії та системою виявлення та просування лідерів. Простота програмного забезпечення  та повна відкритість інформації на сайті, постійний свідомий контроль самими користувачами своїх персональних сторінок на наявність можливих зовнішніх втручань буде надійним захистом від потенційних хакерських атак.

 

5.                 Прозоре фінансування партії самими її членами з системою відкритої для всіх бухгалтерії. 

           Це досягається надзвичайно просто – доступ до обов’язкового голосування членів   партії, тобто до реального здійснення ними своїх владних повноважень у структурі,  можливий лише при сплаті  встановлених внесків. Незалежне і достатнє фінансування – запорука блокування  впливів на партію потужніших суспільних структур, котрі володіють значними фінансовими та матеріальними ресурсами. А благочинна допомога легальних заможних  прихильників партійних ідей не стане ні для кого  спокусою збагатитися самому.

 

6.                 Гнучкість та здатність партії  адекватно і оперативно  реагувати на зміну політичної ситуації, не переключаючись на досягнення чужих  цілей, здатність самовдосконалюватися та самовідновлюватися.

            На це слід звернути особливу увагу, бо на сьогодні  нема практичного досвіду функціонування партії без керівного ядра.

 

Orange-Store-->

Додав litar 05 лютого 2009

Про автора

Плахтій Тарас Олексійович. Виробництво галантерейних виробів. Початок діяльності – 1998 рік. Пропонуємо послуги з конструювання, дизайну та виготовлення зразків ексклюзивних моделей жіночих торбинок за ескізами та з фото.