Учасники

Автори / Максим Шмалій / Вибори

Закриваєш очі, вуха, ба, навіть ніс, закріваєшся в темній кімнаті без вікон і пишеш в газеті власний некролог. Вибори...

Потік інформації підхоплює тебе і ніагарським водоспадом кидає на каміння не залишаючи від тебе нічого. Агітація...

Червоні, блакитні, рожеві, сині, білі, помаранчеві, назви кольорів які ти знаєш від народження вже не мають свого первинного змісту, теперь навіть голубі і підораси це різні люди, хоча це спірне питання.

Сьогодні стало тихо, люди затисли в руках паспорти і пішли «обирати своє майбутнє», ха! І я йшов туди, не тому, що треба, а щоб подивитися на це. Ідеш по вулиці і мимоволі перефразовуєш Шевченка:

Вкраїна наче погоріла,

неначе люди подуріли,

німі на вибори ідуть,

ще й діточок своїх ведуть...

А діточкам свято, я сам пам‘ятаю себе маленьким, який то кайф було кинути папірець в коробочку зі щілинкою... Та звісно, зараз мене цікавлять зовсім інші щілинки, але, аби діти знали всю правду про вибори то рвали б вони бюлетені і тікали, бо дійсно, лише так можна споганити бюлетень і можливо замість нього не підставлять кандидата який дав більше.

Хоча навряд. Можна ще згадати останні дні передвиборчої агітації. В центрі міста щовечора концерти, «благодєтєлі із Києва привезли ведро попси», всі задоволені, всім весело... Озирніться «всласть імеющие», такі пробки у центрі бувають двічі на рік, а ви виконали норму на 5 років уперед, а з того, що ви обіцяли на тих виборах не виконано й відсотку.

Кожного дня я ходжу поз церкву і бачу там людей з простягнутою рукою. Старих мало, є молоді. Я впевнений що вони, як і я хочуть їздити в дорогих машинах, мацати за задок струнких красивих дівчат, трахати їх в кінці кінців тоді, коли захочуть, а не у власних мріях, але вони стоять, простягнувши ту руку, котра вже й забула, який він, той задок красуні.

І поки ті, кого ми обираємо не роблять нічого, окрім мацання нас за задок, і всього іншого, що йде у цьому списку ми всі простягуватимем руку, не так явно, але поголовно.

Прикро.

Додав mmaxim 30 вересня 2007

Про автора

Максим Шмалій - молодий Дніпропетровський митець. За свій короткий творчій шлях створив кілька серій художньої фотографії і увійшов до спільноти фешн-фотографів СНД.