Учасники

Автори / Aрсен (SenYa) Кривенко / Українські позитивні ска-панки “Брем Стокер” у “Рок-кафе”.

Що можуть робити три панка, подорожуючи по країні? Ну, звичайно, трохи випивати, трохи залицятися до дівчат, трохи порушувати громадській спокій. А якщо це три панка з файного міста Рівного, які люблять грати веселу музику? Тоді, без сумніву, вони будуть ще й виступати, співати та дарувати усім присутнім величезний заряд гарного настрою. Ось такі вони “западенські” хлопці з гурту “Брем Стокер”, ім’я яким Льоха, Міша та Мороз. Хотілось би зупинитись на коротенькій характеристиці кожного з них.

Льоха – здоровий дядько з класичним панківським ірокезом на голові, вміє та любить співати і грати на гітарі. Має трохи погрозливий вигляд, враховуючи свої габарити, проте, насправді добрий і дуже задушевний чувак.

Міша – теж чималенький хлопець, який також любить співати та, крім того, грає на бас-гітарі. Мішину голову прикрашає шалена зачіска, чимось схожа на рокабільну, а його головною зброєю на любовному фронті є щирі очі та гарна посмішка. Певно, багато дівочих сердець стали жертвами цього дядьки, проте, відомо, що саме в його душу запала лише одна дівчина з Донбасу, з якою він невдовзі одружується. В цьому, певно, і є соборність України, адже ніщо так не об’єднує людей як кохання та гарна музика.

Мороз – хлопець, який стукає дерев’яними паличками по мідним тарілкам, п’є багато пива та приховується під маскою скромного та інтелігентного парубка. Але це лише мімікрія, адже Мороз найнебезпечніший з усієї групи, адже п’є, б’є та робить усіляких вибриків набагато більше, ніж решта хлопців разом взяті. Крім того, відомо, що він також грає у хардкоровій рівненській команді “Аврора” та любить пісні Висоцького.

Група немолода, існує вже біля десяти років, і за свою діяльність випустила чотири повноцінні альбоми та зняла декілька кліпів. Проте не можна сказати, що група дуже відома в широких колах, адже для них це не є головним. Музика для них – це творчість для душі, а не комерційний проект. Вони мають чимало своїх шанувальників серед панківської тусовки, та завжди здобувають нових фанатів під час кожного виступу, тому, що їх музика є відвертою та щирою. Хлопці заробляють на хліб з маслом, займаючись паралельно різними справами, що так чи інакше пов’язані з музикою. Займаються арт-адмініструванням в рівненському клубі “Гавана”, вхід до якого, до речі, на кожний концерт є безкоштовним, що є унікальним фактом для України, крім того, хлопці зробили свій лейбл, де за невеликі гроші записують різні відомі та невідомі українські гурти, які грають в стилі ска чи панк.

Тепер хочу розповісти трохи про концерт, який відіграли ці чуваки першого грудня в дніпропетровському “Рок-кафе”. По-перше, треба відмітити, що концерт відбувся в рамках невеличкого туру групи “Брем Стокер” Україною. Перед Дніпропетровськом хлопці відіграли в Донецьку, Луганську та Харкові. На питання: “Як грати україномовній групі в русифікованих містах?”, хлопці з посмішкою розповіли декілька байок з цієї подорожі, та підкреслили, що усюди добре срийняли їх музику, адже ска та панк – це стан душі, спосіб життя та гарний настрій, а не обмежена мовно-національна ідея.

Отже, гурт “Брем Стокер” приїхав близько 18-00 автобусом з Харкова, хлопці були шалено змучені переїздами, проте були налаштовані якнайкраще відіграти концерт в Дніпропетровську. Харківський виступ був більше панківським, але, враховуючи цивільність “Рок-кафе” (ціна квитка в 30 грн. не сприяє наповненню приміщення клуба панками чи студентами) та більшу заангажованість самих дніпропетровців, було прийнято рішення зробити більш “лайтовий” виступ. Початок концерту був заявлений на 20-00, але на мою пам’ять одиниці рок-акцій починалися вчасно. В цьому ж випадку теж було вирішено зачекати, аби підтягнулось більше публіки, а ті люди, що вже прийшли, трохи прийняли алкогольних напоїв для підняття настрою. Самі музиканти майже нічого спиртного і не вживали перед концертом, що, можливо, і не відповідає загальноприйнятому образу панк-групи, проте характеризує хлопців як професіоналів, які хочуть аби виступ був якісним.

Близько 21-00 концерт розпочався. Хлопці вийшли на сцену, чемно привітались та почали грати. Щоб відірвати публіку від своїх стільців, було вирішено зробити наступне: зіграти три пісні, які б дали публіці зрозуміти, що вона прийшли на ска-панк концерт і не варто бути сумним та тверезим, зробити паузу хвилин на п’ятнадцять, аби присутні трохи випили та почували себе більш вільними, а потім під овації знов вийти на сцену. І це справді подіяло. Після трьох зіграних композицій “Ла-ла-ла”, “Сама гарна” та “Не дала”, хлопці пішли до гримерки. А з початку другої дії, тобто через якихось п’ятнадцять хвилин, всі ті, хто до того тихенько сидів за столиком, вже виплясував під сценою. Далі пролунали “Йо”, “Суліко”, “Жив та був собі козак”, “Каліфорнія”, “Не плачу”, “Каштан”, “Піво”, “Так буває”, “Інтернет”. І все це відбувалось під суцільний танок присутніх. Сказати, що хлопці завели зал, це не сказати нічого. Якісний звук, шалений заводний панк-ритм та веселий стьобний текст – це те, що може підірвати до танцю навіть вашу бабусю, не те що завзятих та трохи піддатих молодиків. Танцювали хто як хтів, використовуючи слова гурту “Гражданин Топинамбур”, які, до речі, є хорошими знайомими “Брем Стокерів”, можна сказати, що хлопці танцювали грубо і по-чоловічому, а дівчата більш жіноче та істерично. Усе це в купі створювало гармонію хорошого рок-концерту. Закінчився виступ декількома класичними рок-н-рольними композиціями, після чого хлопці пішли до гримерки. Найсміливіші з присутніх, озброївшись горілкою та пивом, направились за музикантами. І вже після того, як концерт був зіграний, Льоха, Міша та Мороз, дозволили собі розслабитись ти випити горілочки. Нажаль, хлопцям треба знов в дорогу, і, просидівши годинку з фанатами, вони поїхали на вокзал, де їх чекав потяг до столиці.

Ось таким мегапозитивним був цей суботній вечір завдяки простим та чесним хлопцям з гурту “Брем Стокер”, “Рок-кафе”, Мистецькій аґенції «АРТ-ВЕРТЕП» та Українському DIY ресурсу «DIYclab».

Фотографії дивитись тут:

Додав DIYclab 09 грудня 2007

Про автора

Немного журналист, немного алкоголик, немного фотограф, немного панк, немного романтик, а в целом, противоречивое созданье, которое ищет зерно истины. Рождённый чтобы бежать, пить и вносить смуту в квадратные головы серого общества.