Автори / Lara Горб / Пастельні кольори
Повз мене легким подихом вітру проминають люди, залишаючи в пам’яті лише пастельні кольори та яскравий червоний. І немає зовсім того червоного – це лише витівка моєї уяви, що виділяє ним цікаві обличчя та закреслює усі інші.
І немає чорного, як немає злих людей на світі.
І немає білого, як і життя без прикрощів…
Є тільки безліч пастельних кольорів. Теплих, м'яких, ніжних, але ніколи веселих просто так, без усілякої причини. Вони мутні наче матові фотографії, мляві та немічні, немов пожухле листя та бліді, як сонце узимку. Нікчемні? Можливо, бо ніколи не засліплять веселку.
А що у моді? Чи то блакитний, чи сірий, хто їх розбере! Помаранчева революція – то мрія. Такого ажіотажу колір сонця ще не знав й не знатиме більше, принаймні у нашій країні. Але ж є ще яскраво зелений та рожевий, та колір Олександра Гріна, чи то колір артеріальної крові, або просто та банально – червоний. Якби мої думки мали колір, то зараз вони були б саме червоні…
А якого кольору наші мрії? Наші почуття? І чому для кожної людини має значення якого кольору її светр та начхати на те, якого кольору її душа.
Я навчилася відчувати колір. Так, не бачити його, а просто відчувати якимось шостим чуттям. І нехай я знову і знову повторюю, що шосте чуття – то лише чергова витівка моєї уяви, та я знову і знову закриваю очі і бачу натовп пастельного кольору, що рухається мені на зустріч, збиває мене з ніг, і бачу руку, яку обов'язково протягує мені хтось, хто зовсім не має кольору. Хтось, з ким ми дуже схожі, навіть більше ніж листя з одного дерева. Ми майже ідентичні, та він не має кольору, і кожного разу відкриваючи очі, я знову забуваю хто се був…
А пастельні кольори захопили увесь світ. Жодної яскравої плями на нашій планеті, якщо дивитися з космосу. Дайте мені фарби – я намалюю веселку над океаном! Дайте мані олівці і кожна зірка розквітне, немов троянда. Чи дайте мені гумку і я зітру все навіки...
Я хочу бути яскравою. Та я не можу зробити яскравими всіх їх. Я не можу зробити яскравим увесь світ, бо очам було б боляче. Пастельні кольори повинні існувати. Якби їх не було, я б не знала хто я. Без них я б не знайшла усіх вас...
Кінець.
Додав DIYclab 03 грудня 2007
Про автора
Журналіст зіну "ФотнтарЪ", веселе, талановите дівча, котра стусовалася зі старими-панками дурнями, та прониклася DIY
