Учасники

Автори / Вікторія Наріжна / Йович

Йович приходить рідко. Тому його появу можна сміливо називати пришестям. В принципі, можна її називати й приходом, це вже як кому до вподоби. Невідомо, правда, як це буде до вподоби Йовичу.

В усякім разі, слово «пришестя» звучить без зайвої двозначності. З не-зайвою двозначністю.

Насправді Йович — це незрадливий бог людських душ і творець досконалого Всесвіту, до якого коли-небудь обов’язково потраплять всі, хто вміє читати з долоні та любити самими очима. Але він це наполегливо приховує і нікому-нікому не зізнається. Навіть по п’яні.

У своїй канонічній іпостасі Йович має в руці пляшку з пивом. Пляшка з пивом в його руці в канонічній інтерпретації є означником гранати з висмикнутою чекою. Суть у тому, що Йович цю гранату любить, як любить все інше у Всесвіті, тож очі його вічно сповнені міфологічної туги кількох останніх секунд вічності. Ми звикли бачити його в цій іпостасі, тому теж любимо цю гранату так, як Йович любить все у Всесвіті, хоч вона й розриває щосекунди на дрібонькі шматки наші чуття, співчуття та передчуття тривожного.

О! Особливо передчуття тривожного. Бо всі слова, дбайливо потоплені Йовичем у пиві, є словами передсмертних прощань. Зрештою, в тому немає нічого страшного: будь-які наші прощання завжди передсмертні. В усякім разі, ніколи не чула, щоби хтось із кимсь прощався після смерті. Але Йович все одно топить їх у пиві, бо не хоче лоскотати наше передчуття тривоги. Як всякий незрадливий бог людських душ, він прагне залишити наші серця незаймано-радісними.

Окрім всього цього Йович — великий заклинатель любові. Він знає триста заклять любові, одне краще від іншого. Ніхто не знає, чи заклинає Йович кохання, але любов заклинає точно. Можете підійти якось до нього, він прокаже одне закляття і для вас. Якщо його рот не буде зайнятий пивом або напівпотопленим передсмертним прощанням.

Нам завжди було цікаво, на якому місці стоїть Йович у міфологічній ієрархії. Але його ніколи про це не питають. Всім-то давно відомо, що Йович — незрадливий бог людських душ, але ніхто не хоче у цьому зізнаватися. Всі знають, що Йович засмутиться.

Тому всі мовчать і просто радіють пришестю Йовича. Так, як не радіють навіть приходу. Мовчать і люблять гранату з пивом у нього в руках. Тобто пляшку. Без чеки.

І правильно, ну їх, ці слизькі запитання, на фіґ. Може, там, у Йовича, взагалі монотеїзм.

P. S. Йович значно крутіше Павича. В усякім разі, ніколи не чула, щоб усі раділи появі Павича з гранатою без чеки в руках.

P. P. S. Ні, не так. Йович просто значно крутіше Павича.

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

Народилася 18 травня 1982 року. Народжуватися було спекотно. З того часу, до речі, в день мого народження спекотно чомусь завжди. В житті мені з усім непристойно поталанило: з батьками, з друзями, з чоловіком, з батьками чоловіка, з друзями ч