Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

Потік Афіші Статті Інформація

Автори / Вікторія Наріжна / Музичні алюзії як засіб образотворення в романі Любка Дереша «Культ». Розділ 3.1. Музичні алюзії як означники гострих емоційних станів

3.1. Музичні алюзії як означники гострих емоційних станів

Алюзії цього типу переважно з’являються в контексті гнітючих емоційних переживань. Зокрема, нам вдалося виділити три стани, на які вказують музичні алюзії:

  • страх;
  • передчуття катастрофи; 
  • наркотичні візії або передвізійний стан.

В епізодах, забарвлених емоцією страху, музика переважно виконує роль протиотрути, ліків. Іноді на цю функцію є неприхована вказівка: «Вони слухали Пітера Гемміла аж до світу, намагаючись розвіяти страх» [6, с.99]. Іноді ж функцію протидії страху можна вивести лише з контексту:

Прийшовши додому, Банзай увімкнув музику і ліг на ліжко. На подушці, якщо принюхатись, можна було натрапити на запах Дарці. Тоді не так страшно. Порожня квартира вперше наганяла на нього ляк [6, с.100].

В цьому фрагменті музика відіграє роль абстрактної присутності, покликана робити квартиру «непорожньою».

Дещо цікавішими є алюзії, що натякають на атмосферу занепаду в Мідних Буках. В їх структурі занепад музики є ніби вказівкою на занепад Мідних Бук, а можливо, й занепад світу в цілому.

Як приклад, наведемо таку цитату: «Він попередив, що до коледжу вже її не відпровадить, і завів на вузеньку вуличку Лисенка із закритою музичною школою в кінці» [6, с.45]. Тут особливий ефект досягається поєднанням музичної алюзії «Лисенко» та образу закритої музичної школи. Те, що саме на вулиці, названій на честь видатного українського композитора, знаходиться закрита музична школа, цілком може бути розцінено як вказівка на крайню форму занепаду.

Ще одним прикладом може бути такий уривок (вже цитований в іншому контексті):

Банзай пішов на кухню, зварив собі кави i закурив. Подумав, може то, розкурити кальян. Передумав i поставив грати платівку з «Креденсами» (сиріч «Creedence Clearwater revival»), куплену на вернісажі у старого знедоленого меломана [6, с.74].

Музика як вказівка на занепад тут присутня не прямо, а опосередковано: вона втілена в образі старого меломана. Тут, як і у фрагменті із закритою музичною школою, присутній парадокс, що посилює ефект: меломан, котрий продає власні платівки.

Також музичні алюзії, як правило, супроводжують наркотичні візії або передвізійні стани. Основні візії вже розглядалися раніше, але окрім них в тексті існує ще одне Банзаєве видіння, подане в ретроспективі. Воно являє собою візію «специфічного раю планокура»:

…величезне червоне сонце сідає за горизонт, висвітлюючи силуети конопель. Високі й ставні, що манять до себе й закликають спробувати. I голосна гра на цитрі. Божественні звуки, неймовірно проникливі східні звуки цитри [6, с.119].

Музика в цій візії, як бачимо, дещо перегукується із музикою в образах Волинкаря і Сатира: «голосна», «неймовірно прониклива» («всеохопна»), з прямою вказівкою на божественність. Можна припустити, що поява тут такої музичної алюзії, як «цитра», не випадкове: воно виводить нас на культуру Сходу, а саме в ній традиційним є й куріння коноплі.

В контексті передвізійного стану з’являється також електронна музика, «зі швидкими високими пульсуючими ритмами, які заворожують і затягують» [6, с.93]. Апофеоз її впливу змальований так:

В якийсь момент здалося, черепна коробка розчинилась, і музика грала всередині його голови, до нестями чітка і приворожуюча [6, с.93].

В цьому фрагменті наявні дві взаємовиключні метафори: «черепна коробка розчинилася» і «музика грала всередині його голови». За умови відсутності черепної коробки поняття «всередині голови» стає автоматично неможливим, отож вислів «музика грала всередині його голови» мусить трактуватися як «музика була всюди». Таким чином, в цій візії можна також побачити паралель із музикою Волинкаря та Сатира.

Отож, як бачимо, музичні алюзії на позначення емоційних станів не складають жодної цікавої для аналізу єдиної структури. Під таке визначення не підпадають хіба що ті алюзії, які супроводжують зображення візій та передвізійних станів. Вони так чи інакше виводять нас на той образ музики, який пов’язаний із постатями Волинкаря й Сатира, і таким чином доповнюють характерне для цього тексту розуміння музики не як мистецтва, подільного на періоди, жанри й напрями, а як певної вічної та суцільної матерії, з якої створений світ (будь-яка музика є частиною одного й того самого).

 
 

Додав Art-Vertep 22 лютого 2003

Про автора

Народилася 18 травня 1982 року. Народжуватися було спекотно. З того часу, до речі, в день мого народження спекотно чомусь завжди. В житті мені з усім непристойно поталанило: з батьками, з друзями, з чоловіком, з батьками чоловіка, з друзями ч

 
Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска