Автори / Алина Зазнайко / Монастир Джазовий

ГумоРнах (у кiнцi вiрш перетворюється майже на проповiдь) йолки, не марно ж мене за буддиста мають) i що моi очi такого iм кажуть? хех, тре виправдовуватись)))

пiду в монахи всьо набридло

життя як несмачне повидло

його вже бачити не можу

той бiль в душi не переможу

в якомусь я монастирi

робити буду за харчi

то буде краще нiж тепер

монах живий вiн ще не вмер

я буду в темному ходить

неначе гот i кожну мить

молитись боговi о йо

забула атеiст я що)

в монастирi всьо буде чотче

я може навiть стану отче

i буду грошi заробляти

великi. в небеса шбурляти

насiнням лущеним. та то

буде нескоро все одно

дожити як до того щастя

коли в душi любов пропаща

як ii знищити не знаю

я з кожним днем сильнiш кохаю)

тебе. а може пiдем разом

у монастир? попiвським джазом

освятим той священий храм

чи рок-н-ролом) нi, не дам

чарiвнiй музицi без дiла

у теменi стирчати. хтiла

б я краще щоб вона на волi

спiвала птахом. кращей долi

для неi б не було вважаю

я з кожним днем сильнiш кохаю)

ii. наш свiт. це диво всьо

належить кожному. воно

живе палке таке як ми

наш свiт людина вiн це ми

якщо ти станеш другом свiту

вiн буде другом i тобi...)

Додав РОКсоляна 15 березня 2008

Про автора

Має світ.