Автори / Пантелеймона Коваленко / Матусі з лона.

Матусенько! Не убивай! Благаю...

Я ще маленька, та я вже жива .

А ти, Матусенько, хіба цього не знаєш?

Хіба не чуєш? –Я твоя, твоя!!!

Хіба мене Ти, Мамо, не чекаєш?

Це ж я –це –я. Почуй мене - це я!

Мене, Матусенько хіба Ти не кохаєш?

Кровинка я ріднесенька твоя.

Я ж так Тебе кохаю, так кохаю...

Ти чуєш – б’ється серденько моє,

До Тебе в лоні ручки простягаю,

В твоїх руках тепер життя моє.

Ти – найсильніша від усі, Матусю,

Ти не даси згубить життя моє,

До Тебе ніжно в лоні пригорнуся,

Дитятко я –малесеньке твоє.

Пробач, я ніжками Тебе штовхаю,

А може дискомфорт від мене є?

Але я все ж Єдиної Тебе благаю:

Ну подаруй мені життя моє.

Хіба від того, що я ще маленька,

Мене не любиш Ти й даси забить,

Адже не вбивця Ти ,а Моя Ненька

Дозволь Тебе побачить і любить.

Матусенько, прислухайся, благаю.

Мій голос ще тихенький – признаюсь,

Але я стукаю до тебе, я взиваю.

Матусенько рідненька, я боюсь.

Не убивай, Матусенько, Ти ж ще не знаєш,

Як я любити вмію. Як люблю...

О, Мамо мила, Ти мене сховаєш?

Ти душу вбити не даси мою?

Матусенько, Голубонько! БЛАГАЮ!

Не убивай, дозволь мені ще жить.

Я в лоні на малесеньких колінцях (чуєш) –я вклякаю...

О, Мамо, Моя ! Як я хочу Жить!

Гданськ. 1993 рік

Додав pantelejmona 10 січня 2010

Про автора

Коваленко Пантелеймона