Валерій Грачов

Творча позиція

В юні роки в мене поступово сформувалася розуміння абсолютної єдності буття , що в подальшому набуло філософського підтвердження при вивченні робіт Спінози та Декарта, китайського даосизму, індійської шуньяти та адвайти.

В даний час я маю позицію, як художник, працюючий в напрямку романтичного реалізму на основі гірського пейзажу. Але так було не завжди . Роками займаючись пошуками форм, «дитячою хворобою лівизни в абстракціонізмі» я перехворів досить довго, а як результат 3-тя та 4-та персональні виставки були повністю абстракціоністськими . Потім років п’ять я писав тільки небо «повітряні пейзажі», коли точка зору знаходиться так високо, тоді нема землі, зостається тільки небо та переливи хмар. А в же потім почав малювати гірські пейзажі.

Коли роздивляєшся, знаходячись на великій висоті, хребти Карокарамов , то пейзаж розпадається на окремі пофарбовані шматочки, вдень делікатні за кольором, як середньовічний гобелен, а ввечері на заході сонця божеволіє всією палітрою веселки. Загалом , абстракціонізм – це точка зору, і мислення, і матеріального втілення. Всі художники знають, якщо із реалістичної картини вибрати маленький фрагмент, з насиченим кольором та деталями і збільшити його до розмірів 2x2 м, то отримаємо абстрактну картину. Цифровий світ чудово демонструє цю ідею : скануємо квадратний дюйм картини та збільшуємо на весь екран.

Абстракціонізм та реалізм , я вважаю, це – грані одного і того ж творчого процесу . Іноді хочеться бачити світ в його цілісності, а іноді зануритись в глиб його форм. Приємно, коли в реалістичній картині досить присутнє спонтанності, щоб насолодитися її формами, а у абстрактній роботі була б необхідна глибина, котра б як стартер запускала б фантазію глядача, провокуючи її до створення нових світів. Чого коштує тільки аромат талого снігу. Там де народжуються льодовики-народжується музика!

І, звичайно, музика, котра плескається десь в серці, а потім разом з фарбами виливається на картоні та полотні.

Я, вважаю, швидкість написання роботи є запорукою її якості – чим вища швидкість, тим краще (звичайно, якщо мова йде про професійну діяльність).Коли я починаю нову реалістичну роботу, то найчастіше вона повністю сформована в моїй свідомості, іноді до дрібничок. З абстрактним роботами все навпаки, існує деяке передчуття, частіше всього пов’язане з співзвучністю окремої кольорової гамми, іноді відчуваєш масу цих плям , все інше залишається на волю спонтанності. Нова робота потребує нової техніки, а інакше митець починає репродукувати свої ідеї і потихеньку деградує в своїй майстерності.

Реалістичні картини здебільш національні, так як їх сюжети найчастіше пов’язані, або з життям етноса , або з конкретним географічним місцем. Абстракціонізм є породження індустріального світу. Сьогодні ми всі діти одної Культури. В різних куточках світу ми слухаємо Баха та Скофілда, читаємо Оруела та Достоєвського, дивимося фільми Тарантіно та Атоніоні , а також – Інтернет. І якщо проявляються національні риси, то хіба що, у росіянина в філософічності сюжету, а у японця в надмірній витонченості форм.

Учасники

ValeriyGrachov