Автори / Олександр Бик / Мрія

І знову думками

Як факелами жонглюю

Пристрасть звірячу

Втамовує курва-дорога

Скільки живу –

То слова проти шерсті римую

Скільки не йду–

Все одно повертаюсь до Бога.

Нема перемог,

Хоча хочеться вже і програти...

Стрілкам годинника

Хочу сказати вже: „Досить!”

Плювати, що з тилу

Весна почала наступати –

Вистрілює залпом

Свинець і ранкові роси

Весь світ на диби -

За любов і ковток повітря,

На карті столиць

Оббиваю замки та пороги

Життя – це одне

Безкінечна сталеве вістря,

Яке без упину

Лягає нам всім під ноги.

І кожної ночі

Один хтось навіки зникає

І кожен світанок

Вітається запахом трупним

По сірих підвалах

У пошуках мрії блукаю,

Шукаю її...

І чекаю, що буду наступним.

Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008

Про автора

Народився в містечку Сосниця на Чернігівщині. Зараз студент філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету ім. О. П. Довженка.