Автори / Олександр Бик / Осінь-розлука

Осінь нечутно

Проходить у світ крізь пальці,

Зорі і листя

По черзі лягають під ноги.

Місто чекає війни –

На своїй фотокартці,

Палить мости

І в вузли заплітає дороги.

Дощ бомбардує

Дахи без єдиного звука,

Вітер розносить

Хвороби в статтях газетних.

Кулі, які заряджає

В стволи розлука –

Завше влучають

В закоханих і непричетних.

Сірі малюнки

В душі і у вікнах навпроти,

Вічний касир

У маршруті запише: «прощання»…

Поїзд пішов:

Я шукаю тебе на дотик…

Хочеться вірить,

Що віра вмирає остання!

Додав SANDRO7772 04 жовтня 2008

Про автора

Народився в містечку Сосниця на Чернігівщині. Зараз студент філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету ім. О. П. Довженка.