Автори / Іван Аксьоненко / "Спів"

чи довго ти?

чи разом ми?

всі вже надворі..

лишились ті..

чутки вже зникли і ми мабуть

теж скоро підем,вже дзвони чуть.

я пам'ятаю першу зустріч нашу

ти гуляла день весни у парку

я був один тоді

ти теж

всі ми щось загубили навесні

зате знайшлися ми.

ще після того тебе я довго по світу шукав

ти була наче деревце невисоке

з ароматом ніжних квітів й трав

все було добре...

допоки був я сам...

знайшов тебе

і знову я на березі ріки

та щось почув я там

тебе -

мої омріяні квітки.

Чи довго коротко разом ми йшли назустріч дню

та вечір вже і я один сиджу.

роки ще зо-два,чи кроки три

ніби у казок країну відлетіли ми

Я знав що ти Олеся

ти знала,що Тарас Я.

ти чула це ім'я десь ще...

закохався в тебе не я вперше.

ще в рокі далекі -

шкільні роки.

був Хлопчик та Дівчинка Олеся

яку й досі кохав я.

ти не змінилась ані краплі

та не змінилась ця весна

заспівали сонця промені

та зажурився я.

Твій спів був наче ті казкові музи

хотів тебе я щохвилини чуть

тому і слухав...та що було робить?

співати так не міг я,бо тебе вигадали

придумали тебе мої вірші

та пісня ніжна про любов

бо були завжди ми одні

ми мріяли про щось там мов.

я тебе тут на небі і знайшов

одразу - знов.

співали разом в гурті ми.

то наче сонце в небі підлетіло знов

неначе всі навколо від чудес зомліли.

Співала ти

мені у очі глядючи

Я теж співав,не так як ти

але для тебе,для тебе всі мої вірші.

і всі їх двічі проспівавши

ми знов згадали тих дітей

за всі роки тебе шукавши

я так кохав той спів твій

та блиск вродливих цих очей.

І ми співали Знов і знов

та знов кохали..про любов..

остання пісня відійшла...

ти не моя

так,не твій я.

бо пісня наша скінчилась

і ти лишилась

і я лишивсь

ми розійшлись в останнє.

та не тому,що кинула мене

і не тому ,що більш я не кохаю вже тебе.

тому що час.

настав.

і ми вже йдем в останній зал.

там родичі усі свої,

там є батьки твої й мої.

Ми вже багато відспівали.

та людям все віддали

нехай вони теж знають як це

кохання вічне мати й серце

що не зупиниться

допоки пісня лине ця

ти підійшла

подвір'я знов цвісти почало

ти поряд стала

і корабель наш підійшов

став я,і ти вже поряд теж

наш корабель у вічність відійшов

тепер всі ці пісні для мене тільки ти співатимеш

співатиму я.

все це остання пісня.

і це останній дзвін.

ти не одна,я не один.

Додав aksyonenko 07 березня 2009

Про автора

Звичайний хлопець - романтик,що обожнює тематику "смертельного кохання".