Учасники

Автори / Іван Аксьоненко / "Ми Кохали..."

Ти,що мене недавно зустріла,

Та,що мене і знати не хотіла.

Почуття вбивала і благала,

серце краяла своє й моє.

покохала мене,щиро покохала!

покохала і загинула уже...

ти як мужній лицар у залізі.

як великий ти король.

що живе у серця мого лісі,

що живе і йде через вогонь..

ти насмерть у полум'я тікала.

ти насмерть у полум'я пішла!

ти пішла і не згадала,

що мене навіки кинула...

ми кохали мало..щиро...

ми кохали довго..сильно!

ми кохали...

та закінчилося літо...

і залізо іржавіє уже...

мужня лицарка моя,

мужня дівчина-ЦАРИЦЯ!

я з тобою разом йшов...

я з тобою...мій ти лицар...

плече-о-пліч в бій кидались!

плече-о-пліч ледве дихали,брикались...

та у лісі темному навіки,

ми окремо десь зостались...

ти,під вродливою березою -

стрункою та тендітною як сонця світ.

я,під дубом величавим -

тим,що кохану свою захистити він не зміг...

я залишився

і ти зосталась.

ми в кохання це в останнє грались...

ми залишились

і світ розтанув.

зникнув десь...

і струмочок не дзюрчить...

ми в життя в останнє грались..

ми загинули

і сонце зникло далечінь....

Додав aksyonenko 07 березня 2009

Про автора

Звичайний хлопець - романтик,що обожнює тематику "смертельного кохання".