Учасники

Автори / Елеонора Сіндєєва / І мене моя міліція...

(квазіп'єса псевдо комедійного характеру на дві типу дії).

Дійові особи.

1. Відважна і Нестримна.

2. Спокійна і Мудра.

3. Добра і Наївна.

4. Романтична і Непостійна.

5. Бородач.

6. Заїка.

7. Мовчун.

Місце дії. Нічне місто, центральний проспект, маленька площа перед величезною овальною будівлею Міської ради.

Дія 1.

Сцена 1.

Стрілка годинника перевалила за північ. Чотири пристойного вигляду дівчини (дві з яких одягнені нарядно, а дві інші в звичайних драних джинсах) «культурно сидять» перед будівлею Міської ради на парапеті ніколи не працюючого фонтану - каскаду і потихеньку попивають щойно придбані алкогольні напої: вино червоне в тетра-паку, вино біле в тетра-паку, «слабоалкоголку» підозрілого мутного світло-зеленого кольору.

Важлива примітка. До цього Спокійна випила півпляшки «Салюте», п'ятдесят грам «Мартіні» з чотирма кубиками льоду і кружальцем лимону (яке пробуло в склянці коротку мить) і третину пляшки «Салюте». Романтична випила: пляшку пива, півпляшки «Салюте», сімдесят п'ять грамів «Мартіні» з двома кубиками льоду і двома кружальцями лимону, третину пляшки «Салюте». Скільки випила Відважна однозначно сказати складно, як мінімум два «Мартіні» на початку вечору, а потім пляшку «Ром-коли» і третину «Салюте». Щодо Доброї, то взагалі невідомо чи вживала вона щось протягом дня, адже вона приєдналася до компанії за кілька хвилин до описуваних подій.

Атмосфера в жіночому колективі панує якщо й не святкова (одним із приводів до зустрічі послужив почесний титул «Спеціаліст», завойований Романтичною цього дня), то розслаблено-невимушено-весела. Щоправда, вона має певну специфіку пов'язану з тим, що Спокійна вперше розмовляє із Доброю, нещодавно спілкується з Відважною і лише кілька місяців тому зблизилася з Романтичною. Як наслідок, розмова періодично розпадається на діалоги між окремими парами, перехрещується, обмінюється партнерами і знову невимушено зливається.

Нестримна (урочисто піднявши тетра-пак з червоним вином). Ну що, дівчатка, за нового спеціаліста в наших лавах – за тебе, Романтична!

Спокійна і Добра (одночасно). За тебе!

Романтична. Знову? Скільки можна за мене?

Нестримна. Добра щойно приєдналася до нас, тому все обнуляється.

Добра. Так.

Романтична. Ні, дівчата, давайте за вас!

Нестримна. Та ні, ти в нас сьогодні героїня.

Романтична. Ага, в нас тут героїня на героїні. Ні, за вас!

Спокійна (з вдаваним роздратуванням). Блін, ну прямо ідилія – «Один за всіх і всі за одного». Давайте вже нарешті вип'ємо!

Сміються. Спокійна відпиває ковток своєї підозрілої газованої шняги кольору традиційного українського самогону. Романтична робить ковток білого вина і передає тетра-пак Добрій. Нестримна насолоджується монополією на червоне.

Добра (до Романтичної). Добре захистилася?

Романтична. Захистилася, і добре.

Добра. Розумію (сміється).

Всі сміються і роблять черговий ковток, потім Добра і Відважна починають курити. Настає коротка пауза, яку перериває Спокійна.

Спокійна (до Нестримної). Ой, слухай, давно хотіла запитати - в тебе, як палкої шанувальниці Золя, випадково немає роману «Творчість»?

Нестримна (з легким обуренням в голосі). Звичайно ж є.

Спокійна. Даси почитати?

Нестримна (затягуючись сигаретою). Ні, не можу. Я нікому не даю свого Золя.

Спокійна (з посмішкою). Розумію.

Добра. А це про що роман?

Спокійна. Про імпресіоністів.

Нестримна. Не зовсім, хоча прототипом головного героя і був Моне.

Добра (до Спокійної, бо Нестримна і Романтична відділилися, обмінюючись тетра-паками). А я зараз захопилась творчістю Вірджинії Вульф.

Спокійна. О, супер! Мені вона теж подобається.

Добра. Я просто тривалий час вивчала її біографію, а потім ще й «Години» Каннінгема прочитала. Коротше, вона мене захопила, цікава була жінка, стільки всього пережила…

Спокійна. Я теж захопилася нею після «Годин», щоправда Далдрі, просто я поважаю Ніколь Кідман…

Добра (з ентузіазмом). Я теж!

Добра і Спокійна демонстративно потискають руки.

Спокійна. І мені стало цікаво, відразу ж прочитала «Місіс Деловей», а ще оповідання. Одне мене особливо вразило, щоправда, це було давно і деталей я не пам'ятаю, але воно було про дірку у стіні від гвіздка.

Добра. Прикольно, я ще не читала, тільки придбала збірник.

Спокійна. Почитай обов'язково, блискучий стиль, просто геніальний. Знаєш, ми з подругою часто дискутуємо з приводу жінок в творчості, зокрема в літературі, дивуємось, що справжніх мега-імен практично нема. Чому? Бо їх справді нема, бо вони бездарні? А може тому, що вони діяли в світі чоловіків? Чи тому що вони пишуть виключно для «своїх»? Так от, я завжди називала Вульф як зразок жінки, яка писала надпотужні твори, «як чоловік». І не будемо у зв'язку з цим вдаватися в подробиці її інтимного життя.

Нестримна. Дівчатка-білявки, не хочу переривати вашу високоінтелектуальну розмову, але може ми вип'ємо?

Заперечень не було. Знову настала черга сигарет, тепер палили усі четверо. Під час цієї короткої паузи на обличчі Романтичної починає вимальовуватися особливий вираз обличчя, який безпомилково розпізнали усі присутні – жага романтичних пригод.

Романтична (задумливо крутячи тетра-пак в руці і межуючи малесенькі ковтки червоного вина з затяжками сигарети). А може мені «замутить» з Дмитром?

Нестримна. З Дмитром? Навіщо?

Романтична. А чому б і ні? Я ж не кажу про весілля, просто він приємний хлопець…

Нестримна (тихо і в сторону). Ага, і він також.

Романтична. Що?

Нестримна. Нічого.

Романтична. Тільки не починай.

Нестримна (тихо, щоб її почула лише Романтична). Я не починаю, просто якщо мене не зраджує пам'ять, минула пригода закінчилася не дуже вдало, для усіх сторін.

Романтична (з сумом в очах). Це не одне і те ж.

Нестримна. Гаразд, тобі краще знати. Ти вже доросла дівчинка. Дипломований спеціаліст, врешті-решт.

Романтична. Так, тож вип'ємо за це!

Дзвін картонних пакетів і однієї скляної пляшки. Після цього Добра підсідає до Романтичної і витягує зі своєї сумки записник.

Добра. Хочеш я тобі прочитаю новий шматочок оповідання, який я написала сьогодні?

Романтична. Авжеж, читай.

Добра починає тихенько читати твір і вони усамітнюються. Нестримна швидко набирає повідомлення, а Спокійна спокійно курить, поглядаючи на своїх подруг і розмірковуючи про дуже незвичне повідомлення, отримане нею годину тому. Тоді їй довелося зробити вибір, однак вона не шкодувала, тим більше, що можливість розчарування була досить високою, а вона від цього вже втомилася. За кілька хвилин Нестримна починає сміятися, всі обертаються до неї і дивляться в очікуванні.

Нестримна (до Романтичної). Ммм, мені здається твої плани стосовно Дмитра доведеться відкласти.

Романтична. Що сталося? (Сердито). Хто?.. Настя?

Нестримна (з широкою посмішкою). Так.

Романтична (голосно бурмоче). Ох вже ці мені нерозбірливі статеві зв'язки…

Нестримна (обурено). Та не жени! Ти що, нічого ТАКОГО, просто флірт. До того ж, в Насті зараз є постійний партнер з яким їй дуже комфортно.

Мудра (зі злою посмішкою). Та годі, жорсткий петтінг це не відміняє.

Нестримна. Слухай, не треба так про моїх друзів! Ти нічого не знаєш, а вже поширюєш якісь чутки.

Мудра (з доброю посмішкою). Насправді лише вони знають, що між ними відбувається. Розслабся, ми просто жартуємо.

Романтична (двозначно). Угу.

Нестримна. Так чого ви? Вони ж ледь познайомилися, не відразу ж секс.

Мудра (підіймаючи свою пляшку зі слабоалкоголкою). Так вип'ємо ж за секс «па любві»!

Випивають, Романтична і Нестримна з не зовсім задоволеними виразами на обличчях.

Нестримна. Між іншим, а мені подобається вираз «трахать з любов'ю».

Мудра. Трахать з любов'ю? (із запалом) Але ж це парадокс, оксюморон, нонсенс!

Всі починають сміятися.

Нестримна. Ну чому ж, можна і таке (бере у Доброї тетра-пак з білим і робить ковток).

Мудра. Ну не знаю, мені здається, що такі речі відчуваються.

Нестримна. Що саме ти маєш на увазі?

Мудра. Як на мене, то різниця між трахатись і кохатись полягає не стільки в почуттях, як в енергетиці.

Нестримна (з максимально скептичним виразом обличчя). Знаєш, мене дратують усі ці штучки і розмови – з приводу енергій. Ні хріна такого люди не відчувають, фігня це все!

Мудра (дещо обурено). Ось тут я з тобою кардинально не згодна – відчувають, та ще й як! Я відчуваю, і деколи дуже сильно.

Нестримна. А я ні.

Мудра (з посмішкою). Але ж це зовсім не означає, що цього не існує. Це як з Марсом – ти ніколи не бачила його на власні очі, однак визнаєш, що він все ж існує.

Сміються.

У Нестримної дзеленькнув телефон і вона знову поринає в «смс-ний» світ.

Спокійна (продовжуючи розмірковувати про суперечливе словосполучення, до Романтичної). Погодься, цікавий вислів. Мені, до речі, надійшла сьогодні дуже цікава пропозиція, дуже несподівана.

Романтична. Я здогадалася. В тебе був такий розгублений вираз обличчя після цього смс. В мене теж такий буває коли я не певна що мені вирішити.

Спокійна. Та ні, все нормально, я зробила вибір.

Романтична. Ти про нього шкодуєш?

Спокійна. Ні, аж ніяк, але мене бісить, що за законом підлості цікаві пропозиції надходять у самий непідходящий для цього час.

Романтична. Так, буває.

Всі закурюють і на деякий час знову западає мовчанка.

Добра (роблячи глибоку затяжку). Дівчата, щось ми занадто часто куримо.

Нестримна. Ага, кажуть це шкідливо для здоров'я.

Романтично. Ага, курці помирають рано.

Спокійна. Ні, як казав один мій викладач в універі – «Курці кінчають раком».

Всі окрім Нестримної починають реготати, потім помічають відсутність реакції з її боку і дивляться на неї дещо здивовано. Коротка німа сцена. Нарешті Нестримна вибухає диким сміхом.

Троє в один голос. Ну нарешті!

Нестримна. Вибачте я…гиги, я просто…гиги…до мене просто повільно доходить.

Ще раз випивають, місткість пляшки і тетра-паків швидко випаровується.

Романтична. Починається…

Нелогічність цього висловлювання і тихе роздратування в голосі Романтичною вмить змусили усіх повернутися. Перш ніж хтось встиг щось запитати, стало все зрозуміло – до них наближалося троє хлопців в шортах, у кожного по дві пляшки пива в руках.

Сцена 2.

Підходять троє хлопців: один з трикутником куцої рослинності на кінчику підборіддя, другий – заїкається (як з'ясувалося за кілька секунд), третій – німий (точніше мовчун, як з'ясувалося за годину).

Бородач. Та не напружуйтесь так, дівчата, нічого не починається, ми просто підійшли попросити у вас запальничку.

Відважна протягує йому свою. Поки Бородач підпалює свою сигарету подає голос другий юнак.

Заїка. Дів-дівчатка, а як вас з-звуть?

Романтична. Катя.

Заїка. А-а, інших?

Романтична. Усі Катя.

Бородач. Та ви жартуєте, не може такого буть. Давайте знайомитись - Я Віктор, це (показує на Заїку) Артем, а це (на Мовчуна) Ваня. Не соромтеся, дівчата, ми нормальні хлопці.

Дівчата сміються.

Відважна. Та ми соромимось, просто не бачимо в цьому сенсу, яка вам різниця?

Заїка. Вве-велика. Ми просто хочемо поспілку-уватися з вами.

Відважна. Ви думаєте нам це потрібно?

Заїка. А чому б і ні. От ви, наприклад, яку му-узику лю-любите.

Відважна робить тяжкий – претяжкий видих – зачепили болісну для неї тему. Вона перераховує назви кількох гуртів, які, судячи з тупого кліпання хлопців, ні про що їм не кажуть.

Заїка. А-аа от якщо говорити про ро-о-осійський рок, наприклад, ви слухаєте?

Відважна тихо перераховує кілька назв.

Заїка (голосно, із запалом). О, мені теж. А па-панк любите?

Відважна. Не дуже, мені знадобилося два місяці аби повністю ознайомитися з цим стилем, дещо подобається, наприклад, поважаю «Sex pistols», однак нічого особливого.

В цей час Спокійна і Добра мовчки попивають свої напої. Романтична розмовляє з Бородачем.

Бородач. А як насправді ваше ім'я?

Романтична (під дією алкогольних напоїв з кокетливою посмішкою видає свою таємницю). Олена.

Бородач. Дуже гарне ім'я. А вашу подругу? (вказує на Спокійну, яка сидить поруч).

Романтична (по-зрадницькі видає таємницю іншої). Марія.

Бородач з ідіотською п'януватою посмішкою протягує руку Спокійній.

З боку все наростає голос Відважної.

Відважна. Арбеніна? Та ти що! Раніше ще нічого було, але те, що вона робить зараз – це повний відстой! Ти чув її новий альбом?

Заїка (поступливо). Т-так, мені теж не сподобався.

Бородач (до Романтичної). Олена, а можна на «ти».

Романтична. Так.

Бородач. А ти працюєш чи навчаєшся?

Романтична. Працюю і навчалася. Сьогодні захистила диплом.

Бородач. О, вітаю! А на якому факультеті ти навчалася?

Романтична. Філологічний.

Бородач. Прикольно.

Романтична. Угу, філфак. (кокетливо)Ду ю філ фак?

Заїка (прислуховуючись). Д-ду ю філ ф-фак?

Усі три хлопця заходяться реготом, дівчата стримано посміхаються.

Романтична. Так дивно, ще хтось купується на наші старі жарти.

Хлопці попивають своє «Чернігівське», потім Бородач витягує з маленької сумочки на плечі сигарети, а за ними, як помічає лише Мудра, свою запальничку і прикурює.

Нестримна витягує свій смартфон і включає для Мудрої якусь пісню.

Нестримна. Послухай, який тут офігенний саксофон.

Заїка (до Романтичної). Так ви-и сьо-сьогодні значить с-святкуєте захист диплому?

Романтична (попиваюче біле вино маленькими ковтками). Угу.

Бородач (до Спокійної). Марія, а можна Маша?

Спокійна (вкотре роздратована цим стандартним ідіотським питанням). Як хочеш (його імені вона навіть не намагалася запам'ятати), можеш просто Ма, чи Мммм, мені байдуже.

Поруч починає звучати незабутня мелодія з неповторним вокалом: «bad bad boys, come with me, come with me, bad bad boys, come with me, come with me, yeah ah ha, yeah ah ha, ah ha, yeah ah ha, yeah ah ha, ah ha». Виявилося, що це Добра включила її на своєму мобільному.

Спокійна відразу ж стрепенулася, почувши «пісню своєї молодості», захвату Нестримної теж не було меж.

Нестримна (стрибаючи навколо Доброї). Да, да, да, я хочу, скидай мені, да, обожнюю. Що треба включать – блютус?

Вона отримує мелодію і продовжує стрибати від захоплення, однак воно було перерване дуже грубим способом – Заїка гучно чпокнув своєю новою пляшкою пива і пробка, пролетівши по дузі півтора метра, приземлилася неподалік Нестримної на тротуар.

Нестримна (звертаючись з напруженим виразом обличчя відразу до трьох хлопців). А знаєте, я ненавиджу це місто. Чому, спитаєте ви? В тому числі і через людей. (до Заїки). От ти мені щось розповідав про європейську музику, а сам тупо викидаєш пробку на тротуар, однак в Європі люди так не роблять, і ти б в Європі так не зробив. Правда ж?

Заїка. Т-так, я визнаю, я ви-викинув не в смітник. Я с-сам праць-цював в Європі і бачив як там.

Нестримна. І де ж ти був?

Заїка. Вза-а-взагалі то я працюва-ав в Китаї, однак був і у Стра-страсбурзі.

Нестримна. І ти там теж смітив?

Заїка. Н-ні.

Нестримна. От бачиш, за це я тобі і кажу – тут такі люди.

Вона витягує сигарету, до неї приєднуються дівчата і декілька хвилин всі курять в тиші.

Мудра (дивлячись на босоніжки Романтичної). Прикольно, вдень твої босоніжки були кольору морської хвилі, а зараз вони блакитні.

Романтична (пирскаючи сміхом). Знову проблеми з кольорами? Ти точно дальтонік!

Мудра. Та ні, просто я трохи інакше сприймаю кольори. Між іншим, ти знаєш, що жінки дуже рідко бувають дальтоніками, здається разів у двадцять рідше.

Романтична. Чому?

Мудра (замислившись). Якщо мене не зраджує пам'ять, цей розлад пов'язаний з ікс-хромосомами, у жінок друга ікс-хромосома може компенсувати розлад першої, а в чоловіків їхній ігрек не допомагає. Здається щось таке. Розумієш?

Романтична м'яко хитає головою.

Раптом хлопці, які останній час тихенько перешіптувалися і не влазили в дівчачі розмови, почали потроху задкувати.

Бородач. Ми зараз повернемось.

Вони розвертаються і швиденько відходять.

Наївна. Невже пішли?

Непостійна. Не схоже.

Нестримна. Не думаю, просто побігли відлить.

Непостійна (до Нестримної). Залякала ти бідних хлопчиків.

Нестримна (роздратовано). Слухай, а чому ти відморозилася? Я взагалі не хочу з ними спілкуватися! Ти з ними тут завелася, а потім впала на мороз, а я тут розпинаюся! Я не хочу!

Непостійна. Спокійно, я ні з ким не заводилася.

Нестримна. Коротше, я не хочу з ними розмовляти більше, відстаньте від мене. Чому вони не відвалюють?

Непостійна. Та ладно тобі, нормальні пацани, просто не зовсім розуміють, що їм тут не дуже раді.

Нестримна. Бля, вони повертаються!

Хлопці повертаються, схоже, що вони справді бігали в туалет. Дівчата вже виглядають втомлено, до того ж відчувається роздратування в повітрі. Заїка і Бородач кілька разів намагаються розпочати якусь розмову, однак їх ніхто особливо не підтримує. Чемність дівчат помітно вичерпалась і вони на повну увімкнули функцію «мороз». Несподівано Нестримна, яка мовчки сиділа прямо на бетонних сходинках, підняла голову, подивилася за спини хлопців і промовила зі здивуванням.

Нестримна. Добрий вечір…

Дія 2.

Підходять два чоловіка у міліцейській формі. Один середнього віку, з відповідним до статусу черевцем і виразом обличчя, інший – молодий і високий.

Старший (максимально строгим, трішки хамуватим голосом до Відважної). Добрий вечір? Ні, швидше доброї ночі!

Весь «молодняк» мимоволі зиркає на свої годинники. Ті показують першу годину ночі, плюс – мінус кілька хвилин.

Відважна. Так, швидше ночі.

Старший. Та-а-к, і чим ми тут займаємось?

Кілька голосів: Нічим.

Відважна. Просто культурно сидимо.

Нарешті «чоловіча» половина суспільства оживає.

Бородач (блатним голосом). Товариш лейтенант, а в чому, власне справа?

Старший. Юначе, ви мене щойно дуже сильно образили.

Бородач (придивляючись до погонів). Ой, пробачте, старший лейтенант.

Старший. Юначе, ви мене щойно образили вдруге!

Бородач (майже перелякано, кліпаючи очима). А що? Я…ммм.

Старший. Старшина!

Бородач. А-а, так, пробачте.

Старший. Ким ви працюєте?

Бородач. Я?

Старший. Так, я ж зараз з вами розмовляю.

Бородач (майже з соромом). Я працюю в податковій адміністрації.

Старший (різко). Погано працюєте, юначе! В званнях навіть не розбираєтесь.

Бородач. Та я просто забув.

Відважна (яка починає входити в раж). Товариш, майор, та не мучайте його.

Старший (повільно повертаючись до неї). А ви, дівчино, не переживайте.

Заїка (з блідим від переляку обличчям). Ну-ну-ну зач-чєм же так…

Молодший (різко). А ви не хвилюйтесь так.

Заїка. Ми-ми про-про-осто поро-о-змовляли собі.

Старший. Правда?

Відважна. Так, а щось не так?

Старший. А ви знаєте, що ми вас зараз усіх можемо забрать?

Бородач (несподівано високим голосом). За що?

Старший. Хе, дуже просто – розпиття алкогольних напоїв у недозволеному місці і порушення громадського порядку.

Кілька вигуків одночасно.

Відважна. А цей закон ще не прийнятий.

Старший. Прийнятий, він діє ще з радянських часів.

Відважна. Та це ж не алкогольні напої, в нас просто вино і пиво.

Бородач. А чому це порушення порядку? Ми тихенько собі стояли.

Старший. Де стояли?

Бородач. Де?

Старший. Ви знаєте де ви зараз стоїте?

Відважна (з широкою посмішкою). Знаємо – обласна адміністрація.

Старший. Ні.

Мудра. Міська рада.

Старший. Саме так. Вас ще їхня охорона не ганяла?

Відважна. Ні, за що нас ганять? Ми сидимо собі тихенько.

Старший. А чому тут сидите? Он там алея, є лавочки.

Відважна. Ми хотіли, але по-перше, там не було вільних місць, а по-друге, там би до нас приставали і хапали б за задниці.

Старший. Хто хапав би?

Відважна. Пацани.

Старший. Оці?

Відважна. Ні, інші.

Молодший. Аби не за передниці (робе специфічний жест рукою – два пальця піддівають знизу).

Відважна. А, так, могли б і так. (нахабно) А ви, рядовий, мабуть з армії знаєте?

Старший і Молодший одночасно. Що!?

Відважна (закриваючи собі рот руками). Та ні, я нічо…

Молодший. Я старший лейтенант.

Відважна. А, так, я так і думала. Та то просто один мій знайомий повернувся з армії з психотравмою, через те, що ви сказали.

Старший (обурено). Та немає в армії такого.

Відважна. У ваш час може й не було, а зараз є.

Старший (суворо). У мій час? Ви так говорите, ніби це було кілька століть тому чи при першій світовій.

Відважна. Та ні, я ж нічого, вибачте, не хотіла вас образити. (знову затуляє рота руками). Все, я замовкаю.

Старший. Дівчино, ви завжди така…

Молодший (до Старшого). Та не звертайте увагу, вона просто балаболка.

Відважна (розкриваючи рот і підскочивши з місця). Балаболка!? Ви мене образили, це найгірше, що ви могли сказати! Ненавиджу це слово! Сказали б краще «Тріпло» чи щось таке!

Всі починають сміятися і навіть Старший здається на мить розслабився. Але лише здається.

Старший. Так що, панове, збираємось?

Кілька голосів (переважно чоловічі) одночасно. Куди?

Старший (з неприємною посмішкою). Як куди? З нами. Покатаємо вас на машині (показує на припарковані неподалік «Жигулі» з мигалкою). В райвідділ…

Молодший (з єхидною посмішкою). Можемо і мигалочки включить, буде веселіше.

Відважна (з посмішкою). Ні, дякуємо, ми самі доберемося.

Бородач. Та все нормально, товариш старшина, ми собі культурно стоїмо…

Відважна. Ага, от навіть попіл збиваємо в стаканчик.

Старший. І приберете за собою?

Всі. Аякже.

Старший. І ці пляшки? (показує на чотири пивні, які стоять неподалік).

Відважна. Звичайно приберемо, хоча це і не наші.

Старший (оглядаючи всіх по черзі). Кажете самі доберетеся…(до Бородача). А ви де живете?

Бородач. Я?

Старший (нетерпляче). Так, юначе, я дивлюсь і знову звертаюсь до вас.

Бородач. Я на вулиці Гладкова.

Старший. А номер?

Бородач (збентежено). Чотирнадцять.

Відважна (тихесенько з посмішкою до дівчат). В Москві точно б вже загребли, я вам кажу, однозначно б загребли.

Романтична (тихо). Якщо ти будеш тримати язика за зубами і не нариватимешся, то не заберуть.

Відважна. Та я що?

Спокійна. Спокійно, ніби нормальні мужики.

Відважна. Але навіть якщо загребуть, то нічого страшного, мені є кому подзвонити.

Романтична. Мені теж, але краще цього не робити.

Добра. Ага, а мене просто вб'ють.

Спокійна. А мені нікому подзвонити. Ви ж мене витягнете, дівчата?

Дівчата посміхаються.

Старший (продовжуючи розмову з Бородачем). Ага, це в дворах десь між Дванадцятої Дивізії і ринком?

Бородач (перелякано). Та-а-к.

Старший (різко повернувшись до Заїки). А ви, юначе?

Заїка. Щ-що?

Старший. До дівчат пристаєте?

Заїка (збентежено кліпаючи очима). Йа-йа нн-ні, не-не пристаю.

Старший (роздратовано). Я про що зараз вашого друга питав? Де він живе. Ви де живете?

Заїка (полегшено видихаючи). На-на Ге-героїв Ста-сталінграду.

Старший (дивлячись очікувально). Де саме? Героїв Сталінграду тягнеться від Чернишевського і до Шинного.

Заїка. Но-номер?

Молодший. Не треба так хвилюватися, спокійно.

Старший мовчки дивиться на Заїку. Той ще більше починає нервуватися.

Заїка. Сто-сто два-два-двадцять три.

Старший. Чудово. Це біля будівельного магазину чи далі?

Заїка. Тро-трохи вище.

Старший. Гаразд. А ви, юначе? (дивиться на Мовчуна).

Мовчун (дівчата з подивом дізнаються, що він не німий). На проспекті Гагаріна, номер п'ятдесят два.

Старший. Так-так. (повертається і запитально дивиться на дівчат).

Відважна. Я на Зоряному.

Романтична. Я теж.

Добра. А я на Лівобережному.

Спокійна. Я на проспекті Сєрова.

Старший. Де саме?

Спокійна. Зупинка «Велике Яблуко».

Старший. Це третя зверху?

Спокійна. Друга.

Старший. Ага. (демонстративно дивиться на годинник). Ага. І як же ви всі плануєте дістатися дому?

Кілька голосів одночасно. На таксі!

Старший (прискіпливо оглядаючи молодь, особливо поношені шорти хлопчиків). На таксі, значить? (до Заїки задумливо). А ви де працюєте, юначе?

Заїка. Си-си-системний ад-а-дмініс-стратор, на-а фірмі.

Повертається до Мовчуна.

Мовчун (потуплюючи очі долу). Я теж сісадмін.

Старший (до Бородача). Де ви працюєте я пам'ятаю. (повертається до Нестримної). Ну а ви, юна балаболка?

Нестримна (обурено). Що значить юна? Ви так це сказали, ніби я якась малолєтка.

Молодший (з посмішкою). А хіба ні?

Нестримна. Ну дякую за комплімент. Невже я так молодо виглядаю?

Молодший. А скільки ж вам років?

Нестримна. Двадцять чотири.

Молодший. Чесно?

Нестримна. Чесно (кладе руку на серце). Не вірите? О, класно, значить я в сорок буду виглядати на тридцять.

Старший і молодший одночасно. Сумніваюсь.

Старший. Судячи з того що ви п'єте і як багато ви курите, точно не будете.

Нестримна сміється, а потім робить черговий великий ковток із «тетра паку» з «біленьким», яким вона вже давно розпоряджалася одноосібно.

Старший. Та й взагалі…От на чому ви зараз сидите?

Нестримна. На попі.

Старший. А під нею що?

Нестримна (подивившись). Сходинка.

Старший. Бетонна! От, швидко заробите собі запалення придатків…

Нестримна. Та ні, вона ж тепла, зараз же літо, нагрілися на сонці.

Старший. І зберегла тепло до другої ночі?

Нестримна. Ну добре, от дивіться – підкладу зараз заради вас свій блокнот.

Старший (строго і роздратовано). Не треба заради мене, краще заради себе. Так де ви працюєте?

Нестримна (підкладаючи блокнот). В рекламному агентстві.

Молодший починає голосно сміятися, Старший посміхнувся.

Молодший. Ну тепер все зрозуміло…

Нестримна (з посмішкою). Ага, розмовляти це моя робота.

Старший (до Доброї). Ну а ви у нас хто?

Добра. Перекладач.

Старший. З англійської?

Добра (з посмішкою). З англійської, французької і німецької.

Старший. Ага, тепер зрозуміло звідки ці вставочки іноземними мовами. Це, між іншим, не дуже коректно – вживати їх при інших людях. Але я знаю навіщо ви це робите – думаєте тупі менти, нічого не розуміють…

Добра. Та ну ви що, я…

Старший (ігноруючи слова Доброї). Та-ак,(до Романтичної). А ви де працюєте?

Романтична (обіймаючи Спокійну за плечі). Ми працюємо на телебаченні.

Молодший. Та невже? І на якому каналі?

Спокійна. На «Сорок другому».

Нестримна. Ага, можете дивитися їх зав…ай!

Романтична зупиняє подругу серйозним стусаном по нозі і строгим поглядом.

Старший. На телебаченні, кажете? В якійсь програмі?

Спокійна. В новинах.

Старший (здивовано-презирливо). А хіба в нашому забутому богом місті є якісь новини?

Спокійна. Якісь є. От сьогодні, наприклад, знімала прес-конференцію Хуморного про ппс-ників і дільничних інспекторів. А ще був сюжет про знесення лоточків з Сівецьким.

Старший. З начальником міського управління?

Спокійна. Ні, він вже не начальник, він заступник.

Молодший. Та хіба їх всіх запам'ятаєш! У нас з початку року тричі змінився начальник райвідділу, зараз навіть не знаю хто.

Старший. А хто ж там зараз в міському?

Спокійна. Сунєєв.

Старший. А-а-а, точно! Я ж минулого місяця був у нього на прийомі, точно. Нічо так мужик, але я не певен, що…

Молодший. Ви куди?

Старший. …він надовго. (обертається і дивиться на трьох юнаків, які театрально задкують).

Бородач. Нам вже треба йти. (до дівчат). Було приємно поспілкуватися.

Старший (строго). А з нами?

Заїка. Та-також. На-на-надобраніч.

Молодший. А чому так швидко? І що, кинете дівчат напризволяще?

Заїка. Так ми, так ми, ви ж тут.

Нестримна. Щасливо, хлопчики, не переживайте, з нами все буде добре, наша міліція нас захистить.

Юнаки відходять. Дівчата з широкими посмішками переглядаються.

Нестримна (з максимально іронічною посмішкою). Пішли…

Старший (зі злою посмішкою). Знаєте як це називається?

Спокійна. Ви їх витіснили.

Старший. Це називається «розподіл територій».

Нестримна (зі сміхом). Ага, самці. Між іншим, ви так і не сказали як вас звати.

Старший. Саша і Сєрьожа.

Дівчата. Дуже приємно. (по черзі). Олена, Марія, Яна, Надія.

Старший. Взаємно. От бачите, дівчата, які зараз хлопці пішли, відразу тікають.

Добра (зітхаючи). Та знаємо.

Старший. Давно вони до вас підійшли? Бо коли ми вперше проїжджали вас було лише четверо. Чіплялися?

Добра. Та ні, так собі, нормальні хлопці.

Мудра. Так ви тому під'їхали – за нас переживали?

Добра (зацікавлено). А це у вас «Моторола»?

Старший (здивовано дивиться на рацію, яку весь час тримав в опущеній руці, а потім на Добру). Або у вас просто чудовий зір і ви змогли прочитати малесенький напис, або ж ви вже знайомі з подібним апаратом.

Добра. У мого тата колись була така рація.

Старший. А ким працює ваш тато?

Добра (напружившись). Неважливо.

Старший уважно дивиться на Добру і, як не дивно, не наполягає. В цей час пролунав дзвінок мобільного.

Відважна (роблячи серйозне обличчя). Ало! Так, мамочка. Так, я знаю. Так. Ні.

Дівчата починають хіхікати і Відважна робить їм жест «тихіше».

Відважна. Угу, так. Ні, я з дівчатами. Хто? Хлопці були, пішли додому. Ні. Бо ми теж зараз збираємось. Ні, мамо, на таксі, тут поруч стоянка. Все добре, не переживай. Я? Ні, не п'яна. Ні!

Дівчата ледь стримують сміх.

Відважна. Гаразд, я не розбуджу Вітку, я буду тихенько. Спіть. На добраніч.

Старший (з посмішкою). Мама вже переживає?

Відважна. Угу. (дивиться на годинник).

Старший. То може вам вже пора?

Дівчата переглядаються.

Відважна. Мабуть пора, ми вже допили.

Молодший. Ми вас можемо підвезти, ми все одно вільні.

Відважна (швидко). Ні, дякуємо, ми на таксі.

Старший. Подумайте, вже майже друга, зекономите грошей.

Відважна. Та ні, дякую. Ми зараз підемо на Глінки і візьмемо таксі для Надії, а потім поїдемо утрьох на Зоряний.

Старший. На Глінки? Ви певні?

Відважна. Так, там стоїть 588 – найдешевше таксі.

Молодший. А давайте ви посадите подругу на Сонячний, а ми вас утрьох довеземо до Зоряного.

Відважна (швиденько збираючи сміття). Ми подумаємо.

Старший. Так давайте хоч до Глінки довеземо вас.

Відважна. Та ні, дякуємо, у нас тут ще будуть бабські теревені.

Молодший. Ну як знаєте.

Старший. Ми все одно під'їдемо туди, а ви подумайте.

Відважна. Гаразд. Приємно було з вами поспілкуватися. Приємно, що у нас така міліція.

Міліціонери нічого не відповідають, лиш мовчки потискають дівчатам руки. Потім сідають в свою машину і від'їжджають.

Дівчата швидко йдуть центральним проспектом міста.

Романтична (зі сміхом). Ну нічого собі, оце так посиділи.

Наївна. Ага, «Наша милиция нас бережет, бесплатно катает, бесплатно стрижет».

Відважна. Хух, в якийсь момент я була певна, що таки заберуть.

Мудра. Та навряд чи. Точніше, в принципі підстави були, але навіщо їм це? Вони насправді просто хотіли повийо перед пацанвою.

Відважна. Слухайте, я вже не знала як їх спекатися, мені терміново потрібно в туалет.

Наївна. І мені.

Мудра. Не відмовлюсь.

Романтична. А давайте зайдемо он в той дворик.

Наївна. Думаєш? Ми ж на центральному проспекті, там мабуть двіжуха.

Мудра. О другій ночі?

Заходять в дворик, він виявляється придатним для виконання їх бажань. Потім знову виходять на проспект і за кілька хвилин доходять до вулиці Глінки.

Добра. Он моя машина, піду спитаю.

Спокійна. Щось наших міліціянтів не видно.

Відважна. Може відстануть?

Спокійна. Сумніваюсь. (тихенько наспівує). «И меня моя милиция, заберет и не подавится»…

Повертається Добра.

Добра. Ну все, дівчата, я поїхала. Ще раз вітаю із захистом.

Романтична. Дякую.

Добра. Щасливо.

Цілує дівчат в щічки і сідає в таксі.

В цей час під'їжджають міліцейські «Жигулі», з них вилазить Старший і йде до дівчат.

Спокійна. Які є пропозиції, що робитимемо? Мені, чесно кажучи, пішки не хочеться йти, далеко. Вам хоч їхати разом.

Відважна. Та все нормально, пропонують підвезти, то чом би й ні?

Романтична. Гаразд, поїхали.

Старший. Ну що, вирішили?

Спокійна. Так, скористаємося вашою люб'язною пропозицією.

Старший. Добре. Тільки комусь доведеться сісти на руки.

Романтична (як сама маленька). Чому?

Старший (з посмішкою). Бо переднього сидіння немає, зняли, аби для собаки було місце.

Відважна. Та без проблем.

Спокійна. Так ви з собакою?

Молодший (зі сміхом). Ні, собака вже спить.

Сміються. Відважна перша залізає на заднє сидіння, за нею Романтична, яка сідає Відважній на коліна, потім Спокійна і нарешті в автівку заштовхується огрядний міліціянт.

Старший (насилу закриваючи дверцята). Ну що, лейтенант, рушай, доставимо юних дів цілими і неушкодженими до їх матусь!

Дівчата переглядаються і пирскають сміхом.

Спокійна. А рацію дасте потримати?

Відповіді Старшого не чутно, адже автомобіль залихвацько зривається з місця і набирає швидкість.

Завіса.

Додав Elsin 10 липня 2009

Про автора

Жила, відчувала, думала, сподіваюсь, що зможу описати :)