Автори / Леся Закалюжна / Я вірила не Тобі, я вірила в Тебе...
Коли немає в що вірити тоді життя перетворюється на існування. Навіть атеїст в щось вірить – він вірить в те, що Бога не існує і всі свої сили віддає для того, щоб в цьому переконати інших.
Коли немає кого любити тоді життя перетворюється на старий чорно-білий фільм. Ти начебто ходиш, ти майже знаєш, що таке щастя, ти спілкуєшся з друзями і ніби їх розумієш, але в один момент ти знатимеш, що тобі не вистачає кольору і твої очі втомилися від темних барв.
Коли немає на що надіятись тоді життя перетворюється на суцільний «фініш». Навіть без старту. Бо ти, не знаючи, що тебе очікує, боятимешся зробити навіть крок- переступити через лінію. Це твоя згуба.
Я знаю, що...
....ти часто уподібнюєшся до інших сам не розуміючи того, що вони роблять те саме. Різниця полягає в тому, хто від кого перший і що візьме. Це твій гріх.
...читаючи книги ти голодно ковтаєш кожне слово. Ти розумієш їх суть – суть кожного окремо, але ніяк не можеш збагнути як вони, такі прості й прозорі, вкупі можуть творити в тобі те, чого не можуть зробити десятки людей. Творити почуття. І саме тоді ти потайки мрієш, що буде лише одна людина, яка зможе це зробити. Це твоя таємниця.
...а вночі, коли ти засинаєш, ти мрієш вже не про перемогу над мільйонами як в день, а про перемогу тільки над однією людиною. Ніч – це час, коли ти знімаєш свою тугу залізну маску і дозволяєш хіба що янголу подивитись тобі в очі.
***
Найважче витримати байдужість : дивитись один одному в очі, посміхатися – нам тяжко зізнатися у своїх почуттях. Але напевно ще тяжче – це визнати їхню відсутність у власному серці. Почуття – це наша потреба. Ми потребуємо їх як води, їжі чи тепла. Ми користуємось підмінами понять – називаємо захоплення закоханістю, повагу – любов’ю, секс – стосунками. Ми це робимо тільки для того, щоб не дай Боже хтось запідозрив, що ми не здатні любити.
***
Ти розповідаєш всім, як ти любиш самотність, але постійно говориш по телефону. Ти завжди казав, що неприємно вислуховувати людей особливо, коли вони так відверто праві. Тому говорив переважно ти.
Тікати від життя – це те саме, що тікати від локомотива по рейках. Краще відійти вбік та перечекати. Саме це я зараз і роблю. Я знаю про тебе занадто багато.
Додав avramchuk 02 серпня 2009
Про автора
Не любите себе? Любіть мене!
