Автори / Богдана Критика / Легенда про курку

Навіяно після ледь осиленої "Легенди про вовків і шакалів" та " Легенди про синє скло" Дев'ятко Н.В.

Жила собі на світі курка. Сама звичайна курка. Ззовні нічим не відрізнялась від своїх товарок. Але у душі завжди вважала себе кращою за інших. Бо була у неї честолюбна думка. Вона хотіла навчитись літати. Тому на інших позирала з деякою погородою.

? Ні, я не така, як усі, ? промовляла вона скрізь і кожному, - Ось подивіться, лишень довкола! Чим усі ці кури займаються? Тільки те й роблять, що несуть яйця, та висиджують курчат! А потім перетворюються на квочок і носяться із своїм виводком, наче нема нічого важливішого на світі! Ні, таке життя не про мене! Я мислю ширше. Мені потрібен простір. Я хочу навчитися ширяти у небесах разом з орлами. І я цього обов'язково досягну. Бо той, хто має старанність може досягнути усього, чого бажає.

Та заклопотані своїми справами квочки не дуже до неї прислухалися.

? Молода ще, ? посміхались, почувши промови гонористої курки, ? Ось, хай підросте трохи, знайде собі півника, заведе з ним діточок і заспокоїться.

Та курка ніяк не хотіла заспокоюватись Йшла з подвір'я на невисокий пагорб і звідти спостерігала за польотам гордих птахів. І махала щосили крилами, намагаючись злетіти.

? Куди це ти раз по раз ходиш? ? поцікавився одного разу у неї молодий півник.

Курка подивилась на нього скоса.

? Вчуся літати, ? відповіла, ? хочу бути як вони, ? вказала на двох орлів, що ледь виднілись у височині.

? Але ж вони хижаки, ? засокорив схвильовано півник.

То й що, ? курка пирхнула, ? і я буду хижаком. Хижий Птах ? це звучить гордо!

? Я теж так хочу, ? забив крилами півник.

? То гайда зі мною на пагорб тренуватись, ? покликала його курка. Я буду зватись Хижий Птах, а ти будеш називатись Орликом. Он, який в тебе дзьоб великий! У профіль ? вилитий орел! Ще й гребінцем коронований. Навчишся літати, станеш царем над усіма орлами, а я твоєю царицею.

Від такої перспективи у півника в голові запаморочилось. І став він ходити вчитись разом із куркою. І стала вона його наставницею, а він захисником. Бо деякі старші кури незадоволені поведінкою молодки вже косо стали на неї зиркати.

Одного разу курка так старанно лопотіла крилами, що не вдержалась на ногах і впала з пагорба. А так, як була натурою приземленою, то дуже швидко на землю і приземлилась. Та ці хвилини падіння сприйняла за справжнісінький політ.

? Ти бачив, бачив як я літала? ? видряпавшись на пагорб захекано спитала вона приголомшеного півника.

? Я в захваті! ? лише й спромігся він сказати своїй подрузі. Курка задоволено кивнула. Вона й сама була у захваті. І делікатно змовчала про те, що коли летіла до землі, кілька разів сернула з остраху. Боялась не долетіти. Навіщо ж цим відлякувати Орлика. Бо йому теж треба вчитися літати. А хочеш літати, вмій і срати. Тим же орлам на голову, якщо вони по необачності пролітатимуть знизу.

Тепер пагорбок показався курці занизьким. І пішли вони з Орликом підкоряти вищі вершини. А що з ними було далі, хай кожен здогадається сам.

Додав Богдана Критика 07 жовтня 2009

Про автора

Критик-рецензист