Мирослав Ясінський - відомий майстер пензля з Прикарпаття, член Національної спілки та Національної спілки народних майстрів України - народився 14 лютого 1956 року. Навчався в Косівському технікумі народних промислів та Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. З кінця 80-х років - активний учасник всеукраїнських та міжнародних виставок (Австрія, Італія, Канада, Франція, Німеччина, США, Польща, Латвія, Литва, Румунія). Мав персональні виставки в Коломиї, Львові, Трускавці, Києві, Запоріжжі, Берліні, Бад-Лаєрі(Німеччина). Працює в різних авторських техніках. Ілюстрував чимало книжкових видань. Викладає мистецькі дисципліни в Коломийському педколеджі та Коломийському інституті Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника. Живе й працює в Коломиї.
Мирослав Ясінський пише свої полотна – полотна-символи, полотна-міти – на одному подисі. Рвійно і захоплено. Його творчі корені, безперечно, слід шукати на рідному грунті. Митець здавна старанно вивчає найкращі зразки народного мистецтва Гуцульщини й Покуття. Глибина народної прапам’яті з елементами символічного й смислового навантаження, зі своєрідними, глибоко закодованими текстами стає для нього стежиною до пошуку своєї манери, свого творчого шляху.
Мирослав Ясінський від самого початку творчої праці чітко декларує власне творче кредо в мистецтві: «На народному мистецтві замішаний. Основа моя в народній традиції – писанки, кераміка, ікона на склі, різьба. Типи героїв – узагальнені…»
Звертання митця до першоджерел українського мистецтва, до його інформаційних глибин вдало поєднується із сучасним художнім мисленням. Образи полотен Мирослава Ясінського викликають у пам’яті відчуття вищого – духовного світу, де панує природна космічна гармонія, де незримо струмує таємничий і тривожний зміст буття».
Катерина Каркадим, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України.
«Творчість Мирослава Ясінського – один із яскравих зразків-сплесків коломийського мистецького духу зламу ХХ-ХХІ століть, актуальний не лишень у всеукраїнському, але й у європейському вимірі. Ініційований, очевидно, не лишень упродовж власного життя, але й у глибинних шарах генетичної пам’яті – йдеться передовсім про незнищенне наївне мистецтво Гуцульщини й Покуття. Підкреслений символізм образних рішень не тільки цементує звихреність рисунку, вибуховість колориту – несподівано виявляєш у пізніх роботах Ясінського суголосся із пізньовізантійським іконописом, послідовне заперечення матеріального та вивищення духовного начала, захоплююча репліка до Ель Греко і водночас вишуканих стилізацій Святослава Гординського із спалахами золотої смальти в мозаїках Софії Римської. Напружений діалог в часо-просторі культури – ось підстава творення і розуміння мистецтва в маленькій коломийській майстерні Ясінського на вулиці Гординського…»
Олександр Козаренко, професор, доктор мистецтвознавства, заслужений артист України.
«Мистецтво наче Бог – оце поняття, оцю релігію Ясінський всотував з дитинства. Тоді й сформувалися його уявлення про красу, правду, добро. Він лаконічний, небагатослівний. Форма, лінія, колір – ось складові його мистецьких композицій. Його твори напрочуд жваві, динамічні, пристрасні, артистичні. А образно-пластична мова робіт заснована на генетичній пам’яті та підсвідомих творчих імпульсах.
Перше враження від творів Ясінського – це свято для душі й ока: фантазія й реальність, злиті у своєму магічному третьому єднанні. У його творчості простежується народження й розвиток оригінальної замкнуто-розкритої форми. Лінія іноді чітка, неначе прорізана, подекуди живописна, кольорова пляма – рухлива, мінлива, діюча. У протидії або ж у взаєморозумінні цих сил – кольору та лінії – народжується його власний стиль.
Фарба накладається на полотно невимушено – саме цей ефект надає особливих принад розписам гуцульської кераміки. Водночас у «нотах» та «буквах» народного орнаменту спостерігається своєрідна структурність, яка цілковито вкладається в річище пошуків мистецтва ХХ століття. Його мистецтво відрізняється винятковою символікою, власне, творчість Ясінського – своєрідний символіко-біографічний жанр, що містить у собі реалії його нелегкої долі.
Художник, як відомо, вічний мандрівник. Хтось шукає оази в пустелі, хтось – бурхливе море або високі гори. Ясінський послідовно й переконливо шукає дорогу до Бога та досконалості».
Ніна Велігоцька, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України.
Твори Мирослава Ясінського мали й мають успіх. Вони виставлялися, закуповувалися, потрапляли до музейних збірок, до збірок шанувальників мистецтва в Україні та за кордоном. Малярство Мирослава завше помітне у виставкових залах, громадських інтер’єрах чи помешканнях завдяки магнетизму мови інтерпретації, високій культурі виконання, своєрідному колориту, оригінальній фактурі живописної поверхні. Йдеться не про звичну інтерпретацію свого світу образів як до живої динамічної субстанції, з якої, можливо, створена й твоя душа.
Зустріч із мистецтвом Мирослава Ясінського породжує відчуття повної співприсутності при трансформації світу в інші форми та категорії, коли зайвий раз усвідомлюєш, що для того щоб це створити, потрібно набагато більше, ніж для того, щоб відтворити щось реальне. Унікальна інтуїція дозволяє Мирославові видобувати зі світу нереальності перлини своєрідного особистого життєвотворчого досвіду. У силу безмежності його зацікавлень це видобування завжди несподівано парадоксальне, пов’язане з провокуючим викликом самоаналізу. Щоб краще пізнати свою душу, час від часу варто уважніше вдивитися в душу іншого. Якщо «той інший» – Мирослав Ясінський, то автопортрет душі цього непересічного художника не залишить нікого байдужим».
Володимир Лукань, доцент кафедри образотворчого мистецтва ім. М. Фіголя Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника