Віктор Морозов

Віктор Морозов народився 15 червня 1950 р. у м. Кременець Тернопільської області. Навчався у Львівському університеті, на останньому курсі був виключений за публікацію в самвидавному альманасі "Скриня" (серед авторів -  Григорій Чубай,  Микола Рябчук, Олег Лишега, Роман Кісь та ін.). Якраз постать Григорія Чубая та участь у "Скрині" стали одними з найвагоміших чинників у формуванні світогляду Віктора Морозова. Як згадує він сам у спогадах, присвячених Чубаю:

"Саме Гриць назавжди прищепив мені імунітет до провінційности, банальности, second-hand-овости у  поезії, музиці, взагалі у розумінні та сприйнятті мистецтва. Адже дискусії та суперечки в його хаті велися навколо творчості Еліота, Павнда, Сильвії Плат, ми слухали музику европейського рівня, ми намагалися, попри всі совдепівські перепони, доторкнутися душею до всього найсвіжішого, аванґардового, модерного, що з'являлося тоді у малярстві - Далі, Міро, Архипенко, в літературі - Маркес, Кортасар, Лаґерквіст, та в інших мистецьких жанрах. Вже значно пізніше, коли я нарешті отримав змогу побувати в багатьох країнах світу, я здивовано відзначив для себе, що попри всю замкнутість, залізнозавісність і дебільність країни, в якій ми всі тоді перебували, нам пощастило втримати руку на пульсі тогочасного мистецького життя світу. Ми, фактично, зуміли не перетворитися на забитих хуторян, які перелякано позирають здалеку на дійство, що розгортається десь там, на головній сцені. Ні, ми також брали участь у цій грі, у цій виставі, брали й беремо. Кажучи "ми", я передовсім маю на увазі коло людей нашого покоління (таких, як Олег Лишега або Микола Рябчук), яких до великої міри об'єднував навколо себе, а згодом згуртував у леґендарній вже "Скрині" саме Грицько Чубай".
На початку 70-х років XX століття Віктор Морозов створив одну з перших в Україні "біґ-бітових" груп "Quo vadis", згодом виступав у складі груп "Арніка", "Ватра" та "Смерічка".

Автор численних пісень на вірші сучасних українських поетів (зокрема Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Віктора Неборака, Олега Лишеги та ін.).

У 1988 разом з Андрієм Панчишиним та Юрієм Винничуком заснував львівський театр-студію "Не журись!", що став знаменитим завдяки яскравій політичній сатирі та відродженню заборонених в СРСР пісень січових стрільців. Під час однієї з вистав театру "Повіяв вітер степовий" 5 жовтня 1989 зі сцени вперше був виконаний нелегальний на той час гімн України "Ще не вмерла Україна".

Окрім спільних з "Арнікою", "Смерічкою" та "Не журись!" грамплатівок і аудіокасет  Віктор Морозов разом з групами "Четвертий кут", "Мертвий півень" та "Батяр-Бенд Галичина" записав і видав ряд сольних альбомів: "Треба встати і вийти" (2000), "Тільку ві Львові" (2002), "Афродизіяки" (2003), "Армія Світла" (2008).

Одночасно з музичною діяльністю професійно займається художнім перекладом з португальської та англійської мов. Найвідомішими серед творчого доробку Віктора Морозова стали переклади книжок Бенедикта Андерсона "Уявлені спільноти" (Київ, 2001), Пауло Коельо "Алхімік" (Львів, 2000) та серія романів Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера (Київ, 2002-2007).

Учасники

ceny bab, nady