Автори / Тетяна Гуревич / Коротке
Ви від мене щось хочете?
Дивитеся з хитринкою,
Ікринку зубами розкусюєте,
Витираєте губи серветкою.
Рівняєте чуб долонею,
Крихти хліба з колін здуваєте.
Змушуєте озирнутися,
Стрільнути з серця льодинкою.
Завтра ви знову прийдете,
З
Замовите сиру, шампанського,
За колінку її помацаєте.
З брюнеткою післязавтра -
Червоне вино і шніцель.
Цілуватися будете в губи,
Вона подумає — їй то сниться.
Повернетесь серед ночі
Похрустіти самотньо ікринками.
А я так і не роздивлюся,
Якого кольору ваші очі.
*********
Знаєш, темрява вміє душити
Не зовсім душити, так щоб на смерть,
Придушувати,
Втискати мою голову в подушку.
Я нічого не відчуваю,
Валяюся непотребом
В кімнаті пропахлій котячою сечею.
Комари повертають в реальність,
Кусають оголені ділянки шкіри,
Шкіра потім свербить,
Вірніше її ділянки.
Решта лежить втиснена в ліжко.
Лежить і розмірковує на тему світла.
Чи воно існує,
Чи приходить до тих,
Кого темрява втиснула в подушку?
Ще звуки -
Голоси з вулиці.
П’яні, а може й накурені, не знаю…
Живі.
Тих, кого темрява втиснула в подушку,
Так не чути.
Вони не рухаються,
Лежать собі з неголеними ногами,
Без
Втиснені, одним словом.
Ловлять вібрації запаху
Котячої сечі.
І думають — думають — думають
Чи існує десь світло?
*********
С. Ч.
Глаза ваши — открытый космос, зовут, тянут из меня нити.
Слова ваши — яблочный уксус, запах детства давно забытый.
Милый ангел, откройте тайну, загляните в мутную воду.
Отраженья в зеленом чае возвращаются снова в моду.
Не читайте через страницу, в этой книге забавного много.
Даже есть отпечаток пальца моего прекрасного Бога.
Ну, глядите, глядите внимательно! Столько света еще нам написано!
Там, в морщинках заваренных листьев затаилась простая истина.
Добрый ангел, скажите правду. Не молчите, вы чай допили.
Я в глазах ваших вижу лица, силуэты, что вы любили.
Я в глазах ваших вижу звёзды и кусочки чужого света.
Вы устали. Не нужно позы. Засыпайте под тёплым пледом.
Всё мне ясно. И слов не надо. Книгу я и сама дочитаю.
Вы зашли ко мне по привычке, просто выпить зелёного чаю.
*********
Дома купаются в душе,
Подставляют под струи спины,
Бреют щетину подмышек,
Чистят носы и уши.
Смывают со стёкол копоть,
Натирают тела кремами.
Между ними и сном пролетает,
Озоном пахнущий шёпот.
Додав Art-Vertep 22 лютого 2003
Про автора
Народжуюся — живу — помираю — народжуюся
АААААААААААААААААААААААААААА! ікринки супер! у вибране, в улюблене, та куди завгодно аби перед очима час від часу було! Словом - супер!!!!!