Автори / Жанна Куява / «Таємниці письменницьких шухляд»: путівник по книзі
Якщо ви й досі не прочитали цієї дивовижної детективної історії, вам сюди!
Просто це направду неймовірно захоплива, цікава, не знана дотепер подорож у минуле наших літературних класиків. І що важливо – тут не йдеться про їх «сухі» біографічні дані, що й нині за шкільною програмою так важливо запам’ятовувати, і не роки написання-виходу у світ того чи того твору. Тут їх життя. Те, про яке кажуть «за лаштунками», «поза об’єктивом», «не для преси», «за сімома замками», «без краватки», а подекуди і «вдома, у халаті» чи «без коректур». На мою скромну думку, саме про це мали б розповідати учням у школах вчителі. Тоді, може, й не зародиться у непокірних юних душах обурення щодо вивчення «творчої діяльності» літературного класика чи небажання читати їх геніальні й почасту великі за розміром твори.
1.Екскрусійний об’єкт: художньо-документальна книжка…
…Станіслава Цалика (історика, киянина у четвертому поколінні, автора понад трьохсот статей з історії Києва, співавтора біографічного довідника «100 найвідоміших українців», члена Національної спілки кінематографістів України) та…
…Пилипа Селігея (мовознавця, кандидата філологічних наук).
Виявляється, протягом багатьох років Цалик і Селігей брали інтерв'ю у мешканців Роліту та інших людей, які особисто знали героїв книжки, були учасниками або свідками описуваних подій. Загалом автори опитали майже сто осіб! Багатьох із них уже немає з нами…
І що найбільше дивує мене особисто, то це чому ДЕСЯТЬ ЛІТ автори носили написане по видавництвах, але ніхто не хотів цього видавати?!
2.Книжковий маршрут
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ, себто на перших 30 сторінках ви дізнаєтеся про…
…будинок Роліт (від слів «робітники літератури»), що й нині височіє на вулиці Богдана Хмельницького, 68 у Києві. У ньому протягом семи десятиліть мешкали й писали свої шедеври літературні корифеї. Нині про це свідчить хіба рекордна кількість – 27 (!) меморіальних дощок. Адже ці знакові колись мешкання поволі перетворюються не на музеї (!), як думається та мало би бути, а на «стильні» офіси та «модні» кабінети.
Яким було колись «дороге елітне житло», хто і як його будував, не маючи підйомних кранів (уявімо собі), і за яким принципом розподіляли мешкання між літераторами (не так, як нині самотужки «виживають» наші письменники) – вичитаєте саме у розділі «Що таке Роліт і чому саме там писалися шедеври».
На наступних 345 СТОРІНКАХ міститься найцікавіше – розвідки про життя мешканців будинку Роліт. Українські літературні класики ХХ століття постануть пере вами звичайними людьми зі своїми щоденними радощами й печалями, любовними пригодами й життєвими драмами, творчими успіхами та невдачами.
Цікаво, що…
…автори знімають із класиків «побронзовілість» і яскраво та доступно описують невідомі події особистого та творчого життя, приховані раніше від громадськості.
Важливо, що…
…мова викладу матеріалу проста і водночас багата й розмаїта. Про таку хочеться сказати: їси і хочеться…
Вперше саме тут…
…опублікували захопливі фотографії, які не залишили байдужою! Чого варте бодай фото Остапа Вишні, що вбраний у білісіньку білизну, заснув на дивані, забувши зняти з очей окуляри!
Або фото, «між якими відстань у півстоліття», на яких – донька дружини видатного Уласа Самчука Тетяни – Ірина Прахова.
Чи зображення юних синів Івана Кочерги, які, на жаль, були не найкращими дітьми свого талановитого батька…
Оці понад пів сотні (!) ексклюзивних світлин та ілюстрацій з родинних і державних архівів із позначкою «Друкується вперше», що раз по раз стрічаються на сторінках книжки, справили на мене незабутні враження!
3. Зупинка «Основна».
Тут чи не найцікавіше, адже завітала я у гостини до…
…МИКОЛИ БАЖАНА (квартира № 31)
Заскочена фактом: «Бажан відчував, що й за ним ось-ось мають прийти. Зібрав речі про всяк випадок і… понад рік щоночі (!) спав у штанях, бо не хотів виглядати нещасним перед своїми екзекуторами – стояти в спідній білизні й безпомічно намацувати в темряві окуляри (він з дитинства недобачав).»
Чим завершилися поетові страхіття; де саме розпочався роман Миколи Бажана з його другою дружиною Ніною; і чому він віддав найближчого друга «на поталу літературним хижакам», прочитаєте у другому розділі книги«Про що змовчали біографи Миколи Бажана».
…МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО (квартира №6)
Цікаво, що…
…Максим Тадейович відбив свою дружину у Івана Очкуренка.
…написання «Пісні про Сталіна» – «наказ згори». Вона й врятувала поета від загибелі.
…Максим Тадейовим був солістом аматорського джаз-бенду!
Про те, як навіть із «підв’язаними крильми» Рильський спромігся створити літературні шедеври – у третьому розділі книги «Заслуживают внимания материалы, компрометирующие Рыльского».
А у восьмому розділі «Куля в Максима Рильського» Цалик і Селігей обґрунтовують версію, як і для чого чекісти готували вбивство Максима Рильського.
…ІВАНА КОЧЕРГИ (квартира №4)
Чи знали ви, що…
…будучи невідомим «бухгальтером», Кочерга переміг на всесоюзному конкурсі у Москві! Який скандал, конфуз та переполох зчинився, що найкращим автором виявився українець!
…пальма першості такої собі «дияволіади» в радянській літературі, яку віддавали Михайлові Булгакову і його Воланду, насправді належить …Іванові Кочерзі! Глядачі спектаклю за його п’єсою «Майстри часу» ще 1934 (!) року стали «свідками» відвідин сатаною СРСР»
…Сини Івана Кочерги Роман і Михайло мали пристрасть до оковитої, чим прискорили смерть видатного батька-драматурга.
…ПАВЛА ТИЧИНИ (квартира №13)
Його принципи: жити з дружиною нелегко, одначе жити без неї ще важче:)
Його побут: «Парубоцький непорядок»: стілець, а всі столи, всі підвіконники, вся підлога, робочий стіл були заслані книжками. Лише посередині кімнати вузенька стежечка для проходу…
Його захоплення: Оксана Петрусенко, прима Київської опери.
Його доля: Лідія Папарук, котра сімнадцять літ «наполегливо торувала шлях» до серця Тичини. Побралися вони, коли жінці було 40, а письменникові – 49.
Його «Партія веде» насправді… протилежного спрямування. Ще в травні 1920-го на Софійському майдані Павло Григорович палко вітав українсько-польське військо, яке витурило з Києва більшовиків.
Його далеким пращуром був …полковий старшина Гнат Тичина, один із найближчих соратників гетьмана Полуботка! Завдяки золоту Полуботка прізвище Тичини ніколи не фігурувало в протоколах допитів письменників, ув'язнених НКВС і репресії йому не загрожували.
…ОЛЕКСАНДРА КОРНІЙЧУКА (квартира № 15)
Видалося, що цей герой не схожий на решту персонажів цієї книги. Чи не тому ви завбачите такі несхвальні фрази, як…
«Олександр Корнійчук плив за течією і завжди виходив сухим із води».
«За часів Сталіна він був завзятим сталіністом, за часів хрущовської відлиги – не менш палким анти сталіністом…»
«…його поїздка до Стокгольму мала стосунок до …Товариства дружби з Радянським союзом, такого собі «даху» Луб’янки, що давав змогу активніше працювати з місцевою агентурою й вербувати нові кадри…»
«Шурка був своєю людиною для НКВД».
«Знаючи, який могутній «тил» мав новоспечений класик радянської драматургії, легко зрозуміти, чому різні закиди сходили Корнійчукові з рук. Наприклад, про плагіат п’єси «Загибель ескадри»
Про свідчення сучасників О. Корнійчука та власні міркування авторів «Таємниць…», яким чином міг здійснитися згаданий плагіат, у шостому розділі «Олександр Корнійчук: таємниці червоного Шекспіра».
…УЛАСА САМЧУКА
Історія цього письменника видалася мені найбільш щемною. Бо…
…усі вирішальні зміни трапляються з ним саме у Києві, куди він прагнув потрапити протягом …сімнадцяти літ! І насамперед поспішав до кохання свого життя – Тетяни Прахової;
…саме в розпал їхнього кохання на порозі хати несподівано з’явився чоловік Тетяни – Андріан Прахов. Свято завершилося;
…однак саме з цією жінкою письменник прожив останні 40 літ, до самої смерті. Але на чужині.
...донька Тетяни Прахової, що й нині проживає у Києві, побачила свою матір лише… у труні.
… ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО (квартира №66)
Цікаві факти:
*саме Яновський запросив на зйомки до Одеси московську красуню Юлію Солнцеву. Однак, двобій за її серце виборов режисер-початківець Олександр Довженко;
*зі своєю дружиною Тамарою, актрисою-травесті, майже тридцять подружніх років вони були на «ви»;
* «письменницька кухня» Яновського: вільний од зайвих речей стіл і неодмінний стос паперу;
*бідність довела письменника до того, що він закладав цілі пакунки своїх улюблених книжок!
*провідні лікарі столиці помилилися у діагнозі письменника: замість виразки шлунка встановили інфаркт серця. Що й спричинило смерть.
…ОСТАПА ВИШНІ(квартира №21)
Історія життя видатного гумориста чи не найдраматичніша.
*Передусім вразила дружина письменника Варвара, котра протягом десяти літ, які письменник відбував у ГУЛАГу, вірила, що повернеться, чекала і дочекалася!
*Дивовижно, бо Остап Вишня не втрачав почуття гумору навіть у таборах!
Досі у памяті фрагмент допиту:
«Слідчий: Ви хотіли вчинити замах на товариша Постишева у приміщенні ЦК…
Вишня: Не так було.
Слідчий: А як?
Вишня: Я предпочитаю убивать на свежем воздухе…»
*Унікальність біографії гумориста полягає у тому, що…
…авторам вдалося опублікувати подробиці його ув’язнення, що їх записала перед смертю дружина Варвара;
…та відшукати щоденник Остапа Вишні, що він писав для … «якогось залізного фелікса, суворого, ідеологічного, пильного»… Як припускають Цалик і Селігей, співаючи осанну кремлівському диктаторові, видатний гуморист у такий хитромудрий спосіб намагався забезпечити собі своєрідне «ідеологічне алібі» на випадок можливого другого арешту.
*Крім цього, сльози викликав епізод зустрічі батька з сином після багаторічної розлуки. Роки змінили їх, тому вони й не могли впізнати один одного… .
*Не менше здивував «син», який з’явився уже дорослим парубком. Перед смертю мати повідала йому, що дівкою зналася з гумористом Остапом Вишнею. Але вир громадянської війни розлучив їх. «Ну, здоров був, синку. Давай поцілуємося!» І стало у Вишні два сини.
…ОЛЕКСІЯ КУНДЗІЧА (квартира №9)
Вразило, що…
…в Уфі він сам-самісінький видавав газету «Література і мистецтво»:
…автори опублікували «крик душі зацькованого письменника, сповідь від першої особи, аналогів якій немає у літературі…»
…письменник завершив лише три романи. Десять не встиг.
…Мрія його дружини Кіри збулася: вона дожила до столітнього ювілею свого коханого чоловіка! Автори описують передсмертну зустріч із цією великою жінкою…
…ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Найвагоміше те, що… Цалик-Селігей провели розслідування: звідки в «Соборі» взялася історія про старого в притулку;
…і припускають, що саме керівник УРСР Петро Шелест, а не Гончар був справжньою мішенню тих, хто зчинив бучу довкола «Собору»;
Найприкріший факт: на 50-річний ювілей Олесь Гончар отримував не слова привітання і подарунки, а …погром його славетного «Собору»!
Мало хто знає, що багатостраждальний «Собор», як не дивно, пришвидшив одержання селянами паспортів.
Насправді Олесь – Сашко і родом не з села Суха, що на Полтавщині!
Перше відображення трагедії Голодомору в радянській художній прозі – не повість «Марія» Уласа Самчука, як донині вважали, а «Стокозове поле» 23-річного Гончара!
А ще – чому письменник не переїхав у комфортніше житло, що йому пропонували, і чому його поява у видавництві призводила до паніки дівчат-друкарок, можна прочитати у останньому, дванадцятому розділі «Собор із «Собору», або Подорож Олеся Гончара до Мадонни.»
Додав Жанна Куява 15 січня 2011
Про автора
Жанна Куява, родом із Волині, працюю і проживаю у Києві
